Strategus aloeus
| Strategus aloeus | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Імаго, самка
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Strategus aloeus — вид жуків-носорогів з родини пластинчатовусих жуків, поширених у США, Мексиці, Центральній і Південній Америці. Середнього чи великого розміру жуки, самці з рогами на голові та передньоспинці[1].
Опис
ред.Тіло імаго довжиною від 3,1 до 6,1 см, від темно-цегляного до чорного[2].
Жуки відрізняються будовою голови та передньогрудей залежно від розмірів та статі. Більші самці мають довгий вигнутий ріг на голові та 2 лезоподібних роги, спрямовані вперед і вгору з передньоспинки, натомість у дрібних самців на місці всіх рогів наявні невеликі горбки. Самки не мають ані рогів, ані горбків[2].
Спосіб життя
ред.Жуки трапляються в лісах та заліснених каньйонах річок. Імаго літають літніми вечорами, часто прилітають на штучне світло[2]. Жуків знаходили в мурашниках виду Atta mexicana[1].
Самка відкладає до 40 чи більше яєць у гнилу деревину, де розвиваються личинки[2]. Личинки Strategus aloeus у тропічній частині ареалу також здатні поїдати корені та основу ствовбуру кокосової пальми та ананасів, а також іноді й манго. Жуки можуть об'їдати корені пальм, листя агав та цукрової тростини, шкодять бавовні[3]. Утім у США цей вид не вважається шкідником, оскільки майже ніколи не розмножується в великих кількостях.
Личинки є проміжними хазяями скреблянки Macracanthorhynchus hirudinaceus[es][1].
Ареал
ред.Поширені на півдні США від південносхідної Аризони до Флориди на сході та Південної Кароліни на півночі. Також наявні в Мексиці, Центральній Америці, Колумбії, Венесуелі, Бразилії[2].
Примітки
ред.- ↑ а б в Gasca-Álvarez, H.J., C. da Fonseca & B. Ratcliffe. 2008. Synopsis of the Oryctini (Coleoptera: Scarabaeidae: Dynastinae) from the Brazilian Amazon. Insecta Mundi 0061: 1–62(англ.)
- ↑ а б в г д Arthur V. Evans (31 травня 2007), National Wildlife Federation Field Guide to Insects and Spiders & Related Species of North America Paperback, с. 178(англ.)
- ↑ Gasca-Álvarez, H. J. and B. C. Ratcliffe. 2011. An annotated checklist of the oryctine rhinoceros beetles (Coleoptera: Scarabaeidae: Dynastinae: Oryctini) of the Neotropical and Nearctic realms. Zootaxa3090: 21-40(англ.)