Папуга-червонодзьоб суматранський
| Папуга-червонодзьоб суматранський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець суматранського папуги-червонодзьоба
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Tanygnathus sumatranus (Raffles, 1822) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Psittacus sumatranus Raffles, 1822 Tanygnathus mulleri | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Папу́га-червонодзьо́б суматранський[2] (Tanygnathus sumatranus) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae. Ендемік Індонезії.
Опис
ред.Довжина птаха становить 32 см, розмах крил 22 см, вага 230-330 г. Забарвлення переважно зелене, нижня частина тіла і шия світліші. Нижня частина спини і надхвістя блакитні. Махові пера темні з жовтуватими краями, нижня частина хвоста жовта. У самців дзьоб червоний, у самиць світло-кремовий. Райдужки жовті, лапи сірі.
Підвиди
ред.Виділяють два підвиди:[3]
- T. s. sumatranus (Raffles, 1822) — Сулавесі та сусідні острови Банґґаї[en] і Сула[en];
- T. s. sangirensis Meyer, AB & Wiglesworth, 1894 — острови Сангіхе[en] і Каракелонґ[en].
Tanygnathus everetti раніше вважався конспецифічним з суматранським папугою-червонодзьобом, однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження був визнаний окремим видом[4].
Поширення і екологія
ред.Суматранські папуги-червонодзьоби є ендеміками Індонезії, однак, незважаючи на свою назву, поширені не на Суматрі, а на Сулавесі і сусідніх островах. Вони живуть у вологих тропічних лісах, на узліссях і болотах, в саванах і мангрових лісах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками до 15 птахів, переважно на висоті до 500 м над рівнем моря. Вони ведуть частково нічний спосіб життя, живляться горіхами, плодами і насінням. Сезон розмноження триває з квітня по листопад. Гніздяться в дуплах дерев, в кладці 2-4 яйця. Інкубаційний період триває 25 днів, пташенята покидають гніздо через 9 тижнів після вилуплення і стають повністю самостійними ще через 3 тижні.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Tanygnathus sumatranus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 01 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 серпня 2022.
- ↑ Arndt, T.; Collar, N. J.; Wink, M. (16 грудня 2019). The taxonomy of Tanygnathus sumatranus. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 139 (4): 346. doi:10.25226/bboc.v139i4.2019.a8. ISSN 0007-1595. S2CID 209377123.
Джерела
ред.- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |