U-801
U-801 | ||
---|---|---|
Під прапором | Третій Рейх | |
Спуск на воду | 31 жовтня 1942 року | |
Виведений зі складу флоту | 17 березня 1944 року | |
Сучасний статус | затоплений | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Дизельний підводний човен | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 19 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 7,3 вузлів | |
Гранична глибина занурення | 230 м | |
Екіпаж | 48 особи | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 76,8 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,9 м | |
Висота | 9,6м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,7 м | |
Водотоннажність надводна | 1144 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/32 | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і два кормових ТА. 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB | |
ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30 2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 |
U-801 — німецький підводний човен типу IXC/40, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 7 грудня 1940 року. Човен був закладений на верфі «Deutsche Schiff und Maschinenbau AG» у Бремені 30 вересня 1941 року під заводським номером 359, спущений на воду 31 жовтня 1942 року, 24 березня 1942 року увійшов до складу 4-ї флотилії. За час служби також входив до складу 2-ї флотилії. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Ганс-Йоахім Бранс.
За час служби човен зробив 2 бойові походи, в яких не потопив та не пошкодив жодного судна.
Потоплений 17 березня 1944 року в Центральній Атлантиці західніше Кабо-Верде (16°42′ пн. ш. 30°28′ зх. д. / 16.700° пн. ш. 30.467° зх. д.) торпедами двох бомбардувальників «Евенджер» та одного «Вайлдкет» з ескортного авіаносця ВМС США «Блок Айленд» і глибинними бомбами та артилерійським вогнем ескадреного міноносця «Коррі» та ескортного міноносця «Бронштейн». 10 членів екіпажу загинули, 47 врятовані[2].
Див. також
ред.
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |