Фіалка персиколиста
| Фіалка персиколиста Viola persicifolia | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Viola persicifolia Schreb., 1771 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||
| Viola stagnina Kit. ex Schult. | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||
|
Фіалка персиколиста[1], фіалка ставкова[2][1] або фіялка персиколиста[3] (Viola persicifolia) — вид трав'янистих рослин родини фіалкові (Violaceae), поширений у більшій частині Європи й у Західному Сибіру.
Опис
ред.
Багаторічна рослина 10–30 см заввишки. Прилистки середніх стеблових листків коротше черешків, а верхніх — майже рівні черешкам. Листки видовжено-ланцетні, майже голі або знизу по жилах запушені короткими щетинками. Квітки блідо-лілові, 9–17 мм в діаметрі[2].
Поширення
ред.Європа: Білорусь, Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Росія, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Словаччина, Німеччина, Угорщина, Люксембург, Нідерланди, Польща, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ірландія, Норвегія, Велика Британія, Словенія, Сербія, Боснія-Герцеговина, Італія, Румунія, Франція, Іспанія; Азія: Західний Сибір[4][5].
В Україні зростає на вологих луках, узліссях — в Закарпатті, Карпатах, Поліссі та Лісостепу[2]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Дніпропетровської, Житомирської, Київської, Львівської областей і м. Києва[1].
Див. також
ред.Джерела
ред.- ↑ а б в Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 105. (рос.)(укр.)
- ↑ Viola persicifolia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Процитовано 06.04.2018. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 06.04.2018. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |