Xyloryctes jamaicensis

? Xyloryctes jamaicensis
Імаго, самка
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa) Тип: Членистоногі (Arthropoda) Клас: Комахи (Insecta) Підклас: Крилаті комахи (Pterygota) Інфраклас: Новокрилі (Neoptera) Надряд: Голометабола (Holometabola) Ряд: Твердокрилі (Coleoptera) Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga) Родина: Пластинчастовусі (Scarabaeidae) Підродина: Dynastinae Триба: Oryctini Рід: Xyloryctes Вид: X. jamaicensis (Drury, 1773)
Біноміальна назва
Xyloryctes jamaicensis
Синоніми
Scarabaeus jamaicensis Drury 1773 Scarabaeus satyrus Fabricius 1775 Scarabaeus americanus Palisot de Beauvois 1807 Xyloryctes lacustris Casey 1915 Xyloryctes tenuicornutus Casey 1915 Xyloryctes obsolescens Casey 1915
Посилання
Вікісховище: Xyloryctes jamaicensis EOL: 145109 ITIS: 929165

Xyloryctes jamaicensis — вид жуків-носорогів з роду Xyloryctes, поширений у США та на південному сході Канади. Основною кормовою рослиною для личинок є ясен американський, тому ареали двох видів приблизно збігаються.

Опис

Великий або середнього розміру чорний або бурий жук з опуклим тілом. Довжина тіла від 2,1 до 3,8 см, ширина 1,27 — 2 см. На надкрилах 6 крапкових борозенок по центру та 2-4 слабких по краях.

Спосіб життя

Жуки виходять з грунту наприкінці липня чи на початку серпня. Часто вони збираються сотнями й тисячами навколо ясенів. Самиці забурюються в грунт та відкладають яйця. Личинки розвиваються поблизу коренів ясена американського, часто на піщаному грунті. Дорослі личинки живляться листяним перегноєм, часто на деякій віддалі від дерева. Заляльковування відбувається восени, дорослі особини виходять з лялечки в травні.

Джерела

• Brett C. Ratcliffe (2009) Xyloryctes Hope, 1837 (Coleoptera: Scarabaeidae: Dynastinae: Oryctini) in the United States. Qui es et ubi fuisti et quo vadis? Insecta Mundi 0100: 1-11
• Stephan, K. 1967. Notes on the ecology of Xyloryctes jamaicensis (Coleoptera: Scarabaeidae) in southern Ontario. Michigan Entomologist 1: 133-134.