Іванківці (Новогуйвинська селищна громада)

село Іванківці
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Тер. громада	Новогуйвинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA18040350130037276
Основні дані
Засноване	1501
Населення	489 (2001)
Площа	1,005 км²
Густота населення	486,57 осіб/км²
Поштовий індекс	12451
Географічні дані
Географічні координати	50°07′38″ пн. ш. 28°41′14″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	210 м
Місцева влада
Адреса ради	вул. Дружби Народів, 5, с-ще Новогуйвинське, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12441
Карта
	Іванківці
	Іванківці
Мапа
	Іванківці у Вікісховищі

Іва́нківці — село в Україні, у Новогуйвинській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення — 489 осіб (2001).

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Іванківці.

До Другої світової війни — Янківці.

Історія

Поруч з селом поселення І тис. до н. е., III—V ти ХІІ-ХІІІ ст.ст. н. е.

Село Янківці (пол. Jankowce) відоме з 1593 року у володінні пана Янковського.^[1]

В 1645 році брацлавський хорунжий Ян Дзік відписав Янківці Київському підстолію Михайлу Аксаку^[2].

У 1776 році Юзефа Гаврилівна Аксак продає маєток Войцеху Схабіцькому гербу Ястшембець. Згодом землі перейшли до його онука, Михайла-Нарциса сина Антонія Схабіцького. Михайло не мав власних дітей, тому землі відписав своїм сестрам. Постійно проживав у своєму маєтку Янківці.

Православна церква в селі з 1856 року, а 1863 року відкрито церковно-парафіяльну школу.

Помер Схабіцький на початку 1883 року, а село успадкував його племінник Модест Єзерський, котрий у 1892 році перебудував маєток в центі села.

У 1906 році Янківці, село Коднянської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 18 верст, від волості 6. Дворів 101, мешканців 704^[3].

Наступним власником села став російський генерал-майор Баскаков Веніамін Іванович^[4].

Маєток польського шляхтича Модеста Єзерського, що знаходиться в іванківцях, заріс чагарниками. Від руйнування його рятують велосипедисти-волонтери з Житомира.^[5]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Вертокиївської сільської ради включено до складу Новогуйвинської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області^[6].

Примітки

↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XV cz.1 - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 11 вересня 2019.
↑ Комиссия для разбора древних актов при киевском, подольском и волынском Генерал-Губернаторе. Архив юго-западной России. OCLC 1037591579.
↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 22 травня 2019. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 44 (довідка)
↑ Список землевладельцев и арендаторов Волынской губернии, во владении коих находится не менее 50 десятин земли (рос.) . Житомир: Волынский губ. стат. ком. 1913. с. 270 c.
↑ Велосипедисти розчистили садибу польського шляхтича в Іванківцях - zhytomyr-future.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 16 січня 2025.

Джерела

Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. -- ISBN 966—690 –090 — 4
Архив Юго-Западной России, издаваемый временною комиссиею для разбора древних актов высочайше учрежденною при Киевском военном, Подольском и Волынском генерал-губернаторе / Временная комиссия для разбора древних актов, Київська археографічна комісія. — Киев: типография Г. Т. Корчак-Новицкого, 1886. Ч. 7. Т. 1: Акты заселений Юго-Западной России от половины XIII до половины XV в. — 1886. — 746 с. разд. паг.

Посилання

Це незавершена стаття з географії Житомирської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XV cz.1 - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 11 вересня 2019.

[2] Комиссия для разбора древних актов при киевском, подольском и волынском Генерал-Губернаторе. Архив юго-западной России. OCLC 1037591579.

[Список_населених_місць_Волинської_губернії._—_Житомир:_Волинська_губернська_типографія,_1906._—_219_с.-3] Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 22 травня 2019. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 44 (довідка)

[4] Список землевладельцев и арендаторов Волынской губернии, во владении коих находится не менее 50 десятин земли (рос.) . Житомир: Волынский губ. стат. ком. 1913. с. 270 c.

[5] Велосипедисти розчистили садибу польського шляхтича в Іванківцях - zhytomyr-future.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.

[6] Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 16 січня 2025.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]