Амурський лиман
Аму́рський лима́н (рос. Амурский лиман) — передгирлова область річки Амура. Є протокою між Азією і північною частиною острова Сахаліну. На півдні через вузьку протоку Невельського і Татарську протоку сполучає Японське море з Сахалінською затокою Охотського моря. Південна межа лиману — лінія, що з'єднує мис Южний на материку з мисом Тик на Сахаліні; північна межа проходить по лінії: острів Байдукова — мис Головачова (Тамлево) на Сахаліні. Довжина близько 185 км, найбільша ширина близько 40 км, глибини 3—4,5 м. З листопада по травень вкритий кригою. Припливи неправильні добові, їх величина понад 2 м.
- Західний берег сильно порізаний, гористий і майже повністю вкритий густим лісом. Висота прибережних гір збільшується з півдня на північ від 250 до 350 м. Бухти і затоки, що вдаються в берег, сильно мілинні і мають значення лише для місцевих рибацьких суден.
- Східний берег низовинний, піщаний, слабо порізаний. Єдина гора на ньому — гора Енгич висотою 544 м, розташована у глибині Сахаліна, за 31 км на схід від мису Уаз. На північ та на південь від гори Енгич за 14—18 км від берега тягнеться ланцюг невисоких гір.
.jpg) | |
| 52°54′ пн. ш. 141°30′ сх. д. / 52.9° пн. ш. 141.5° сх. д. | |
| Частина від | Татарська протока |
|---|---|
| Прибережні країни |  Росія |
| Вливаються | |
| ідентифікатори і посилання | |
  Амурський лиман Амурський лиман (Росія) | |
 | |
У південно-західній частині лиману є дві групи невеликих островів: острови Часті (6 островів, найбільший Піламіф) та острови Большой Чоме і Малий Чоме. Майже всі згадані острови високі, обривисті.
Література
ред.- Амурский лиман // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — С. 94. (рос.);
- Амурский лиман // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989.(рос.). — С. 28 (рос.);
- И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Амурский лиман // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения»[ru], 2009. — С. 19. — ISBN 978-5-7133-1354-9.(рос.)