Вулиця Мельника (Львів)
Ву́лиця Ме́льника — вулиця у Франківському районі міста Львова[5][6], в місцевості Новий Світ. Сполучає вулиці Антоновича та Моршинську, утворюючи перехрестя з вулицями Євгена Коновальця та Єфремова. Прилучаються вулиці Кокорудза та Квітнева[7].
| Вулиця Мельника Львів | |
|---|---|
 Перехрестя вул. Мельника та Коновальця | |
| Місцевість | Новий Світ |
| Район | Франківський |
| Назва на честь | Андрія Мельника |
| Колишні назви | |
| Кшижова бічна, Шимоновічув, Курмаркґассе, Шимоновичів, Раскової (част.), Шимоновичів, Черняховського | |
| польського періоду (польською) | Krzyżowa boczna, Szymonowiczów |
| радянського періоду (українською) | Шимоновичів, Раскової, Шимоновичів, Черняховського |
| радянського періоду (російською) | Шимоновичив, Расковой, Шимоновичив, Черняховского |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 454 м |
| Координати початку | 49°49′55.67″ пн. ш. 24°0′7.43″ сх. д. / 49.8321306° пн. ш. 24.0020639° сх. д. |
| Координати кінця | 49°49′45.43″ пн. ш. 24°0′22.21″ сх. д. / 49.8292861° пн. ш. 24.0061694° сх. д. |
| поштові індекси | 79057[1] |
| Транспорт | |
| Трамваї | № 2[2] |
| Зупинки громадського транспорту | «вул. Мельника»[2] |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | бруківка |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1-11, 6а, 6Б, 8а, 8б, 14, 14а, 16, 16а, 18, 20-22, 22а, 22б[3] |
| Архітектурні пам'ятки | № 7, 20[4] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 57 (вул. Коновальця, 97)[1] |
| Забудова | сецесія, конструктивізм |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r3161085 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Мельника у Вікісховищі | |
Історія та назва
ред.- Кшижова бічна — від 1863 року.
- Шимоновичів — від 1898 року, на честь львівської родини вірменського походження, а саме з приводу святкування 340-ліття з дня народження одного з відомих представників родини Шимоновичів доби Ренесансу — Шимона Шимоновича, польського латиномовного поета, філолога, культурного діяча[8].
- Курмаркґассе — від 1942 року.
- Шимоновичів — повернено довоєнну назву в липні 1944 року.
- Раскової — від жовтня 1945 року, на честь Марини Раскової, радянської льотчиці часів другої світової війни.
- Шимоновичів — вдруге повернено довоєнну назву в грудні 1945 року.
- Черняховського — назва з 1946 року, на честь Івана Черняховського, радянського воєначальника, двічі Героя Радянського Союзу.
- Мельника — від 1992 року, на честь Андрія Мельника, українського військового та політичного діяча, голови Проводу ОУН[9].
Забудова
ред.У забудові вулиці Мельника переважають архітектурні стилі — сецесія, конструктивізм. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення:[4]
№ 1/3 — будинок із неоренесансним аттиком споруджений перед першою світовою війною для потреб XI міської математично-природничої гімназії імені Снядецьких[10] за проєктом архітекторів Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського. На часі польського повстання 1918 року проти ЗУНР в будинку гімназії містився один з осередків спротиву польського студентства[11]. Від повоєнних часів (після 1945 року) тут діяли російська середня школа робітничої молоді № 2 та середня школа № 17 міського відділу народної освіти із російською мовою викладання[12]. До 19 серпня 2019 року — Львівська середня загальноосвітня школа I—III ступенів № 17[13], нині — ліцей № 17 Львівської міської ради[14].
№ 5 — наріжний будинок споруджений 1909 року за проєктом архітектора Кароля Ріхтмана-Рудневського. В будинку зберігся класичний вітраж овальної форми, видовжений по горизонталі. На тлі прямокутних модулів безбарвного скла розташована центрова композиція з рожево-червоних квітів та зелених листків шипшини[15].
№ 6 — будівля колишньої бурси Товариства взаємодопомоги приватних службовців. Директором Товариства був Станіслав Якуб Баль, громадський діяч, педагог, директор Товариства взаємної допомоги приватних офіціалістів, публіцист. У міжвоєнний період тут містився дитячий садок для дітей учасників польсько-української війни 1918—1919 років. У повоєнний час тут також розташували дошкільну дитячу установу. Від початку 1960-х років це звичайний житловий будинок. Будинок бурси зберігся й донині, але значно перебудований[8].
№ 7 — вілла збудована у 1905 році в карпатському стилі з елементами сецесії, з гарними різьбленими верандами за проєктом архітектора Августа Богохвальського на замовлення директора Міського театру Людвіка Геллера. Вілла внесена до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2680-м[4]. Нині тут міститься дитячий клуб «Медея» та гурток «Вокальний ансамбль „Перлинка“»[16].
№ 8б — одноповерхова нежитлова будівля, яку реконструйовано під офісно-торговельне приміщення[17]. 2 жовтня 2020 року за цією адресою відкрився магазин самообслуговування торгової мережі «Рукавичка»[18].
№ 18 — спортивний комплекс «Україна» складається з палацу ігрових видів спорту та відкритих тенісних кортів. Будівництво кортів на вулиці Мельника тривало протягом 1925—1927 років і 3 липня 1927 року відбулося урочисте відкриття кортів. До появи кортів найбільше спричинився голова спортивного клубу «Погонь» граф Володимир Дідушицький та радник Казімеж Бистшоновський. Корти належали спортивному клубу «Погонь». У 1929—1930 роках, ближче до нинішньої вулиці Мельника, збудували стадіон на 1500 глядачів з ґрунтовим покриттям, який призначався для проведення спортивних ігор, зокрема, волейболу. Також до складу спорткомплексу «Поґоні» входили адміністративний двоповерховий будинок, невеликий трав'яний майданчик при ньому та стометрова бігова доріжка[19].
1945 року спорткомплекс «Поґоні» перейшов у розпорядження профспілкового спортивного товариства «Спартак» і відтоді палац спорту мав назву «Спартак», а від нього 1987 року — до львівського фізкультурно-спортивного товариства «Україна»[19]. 1985 року розібрано колишній адміністративний будинок, а на терені стадіону, за проєктом архітекторів Мирослава Трача, Миколи Габреля та Олександра Казанцева, розпочали спорудження Палацу ігрових видів спорту, який завершено у 1986 році[20]. Вестибюль оздоблений керамічним панно на спортивну тематику (автори — художники М. Гладкий, А. Капиш та архітектор В. Шпак). 1986 року також споруджено криті тенісні корти з трибунами на 350 глядачів[21].
За часів незалежності просторий зал палацу спорту «Україна» використовувався для проведення різноманітних міжнародних та регіональних промислових виставок[19]. До 2016 року палац спорту перебував у державній власності, а його власником було «Об'єднання профспілок Львівщини». Згодом був приватизований ТзОВ «Палац спорту Україна». У другій половині 2018 року розпочато реконструкцію палацу спорту. В проєкті комплексу передбачено поле для міні-футболу, зали для спортивних та дитячих секцій, також працюватимуть класи дошкільного дитячого розвитку та два басейни. На місці кортів збудують нову частину спорткомплексу, а корти перенесуть на дах будівлі та адаптують їх для різних погодних умов[22]. Також передбачено будівництво з боку вул. Єфремова підземного паркінгу, розрахованого на 70 автомобілів[23].
№ 20 — вілла внесена до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2681-м[4]. На початку 2010-х років тут містилося ательє-студія Тетяни Лупак та крамниця «Кокетка». Нині тут піцерія-бістро «Бона» та кондитерська «Тортюфель».
№ 21 — вілла. За архівними документами ділянка у 1935 році належала фундації імені М. Позовської. Згодом будинок перейшов до власності доктора Людвіка Ебермана, для якого у 1938 році і спорудили цю віллу. Вілла споруджена у стилі функціоналізму за проєктом архітектора Анджея Фридецького[24]. Тодішня вулиця Шимоновичів була привабливою для місцевої еліти і буквально вздовж всієї вулиці розташувалися вілли відомих людей[25]. За радянських часів тут діяв дитячий садок, а сам будинок перебував на балансі Міністерства оборони, втім у 1990-х роках його продали[26]. Більше 15 років кам'яниця просто розвалюється[24]. У 2018 році забудовник — благодійний фонд «Лабораторія соціального новаторства» добудував новий поверх без погодження в управлінні архітектури, за що був оштрафований на значну суму. Нині благодійним фондом планується будівництво комплексу творчого центру дитини та юнацтва з розбудовою існуючого будинку[27].
11 квітня 2013 року Львівська міська рада затвердила детальний план території району забудови, обмеженої вул. Андрія Мельника, Академіка Сергія Єфремова, Київською, Генерала Тараса Чупринки у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території[28].
Транспорт
ред.Ще в 1907 році вулицею була прокладена трамвайна колія, яка відтоді діє безперервно. Кінцева зупинка трамвайного маршруту у 1907 році розташовувалася на вул. 29 Листопада (нинішня вул. Коновальця) навпроти вілли «Гражина»[29].
Примітки
ред.- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 20 серпня 2022.
- ↑ а б Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 20 серпня 2022.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 9 грудня 2024.
- ↑ а б в г Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 20 серпня 2022.
- ↑ Актуальний перелік вулиць Франківського району м. Львова. fk.lv.court.gov.ua. Франківський районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 1 червня 2023. Процитовано 9 грудня 2024.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (М). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 9 грудня 2024.
- ↑ Вулиця Мельника. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 9 грудня 2024.
- ↑ а б Проєкт «Міський медіаархів»: вулиця Шимоновичів. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 4 серпня 2024. Процитовано 20 серпня 2022.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 38—39.
- ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 17.
- ↑ Битва за Львів. prolviv.com. Інтернет-видання «Про Львів». 18 лютого 2017. Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 13 червня 2019.
- ↑ Львов: справочник, 1949, с. 121.
- ↑ Ліцей № 17 м. Львова. opendatabot.ua. Процитовано 20 серпня 2022.
- ↑ Ліцей № 17 Львівської міської ради. lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 13 червня 2019.
- ↑ Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX — початку XX століття / Р. М. Грималюк; Інститут народознавства НАН України. — Львів: [б.в.], 2004. — С. 205. — ISBN 966-02-2844-9.
- ↑ Дитячі клуби Франківського району. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 13 червня 2019.
- ↑ Наталя Дуляба (4 січня 2019). Занедбану будівлю на вулиці Мельника перебудують під офіс і магазин. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 13 червня 2019.
- ↑ Тиждень нових магазинів «Рукавичка» у Львові!. rukavychka.ua. торгової мережі «Рукавичка». Архів оригіналу за 24 квітня 2022. Процитовано 1 лютого 2024.
- ↑ а б в Христина Харчук, Богдан Михалюньо. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Мельника, 18 — спортивний комплекс «Україна». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 20 серпня 2022.
- ↑ Зустріч зі Львовом: Путівник / Вуйцик В., Липка Р. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 166.
- ↑ Трегубова Т., Мих Р. Львів: Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 244.
- ↑ Катерина Родак (11 квітня 2018). У львівському «Палаці спорту» збудують два басейни і тенісні корти на даху. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 20 серпня 2022.
- ↑ Назар Притула (13 червня 2018). Під Палацом спорту у Львові побудують підземний паркінг. Деталі. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 20 серпня 2022.
- ↑ а б Мирослава Ляхович (21 квітня 2017). Проєкт «Житлові будівлі»: будинок на вул. Мельника, 21. modernism.lviv-online.com. Львів. Архітектура модернізму. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 4 грудня 2020.
- ↑ Ірина Семеренко (7 липня 2021). Естетика минулого: закинута вілла на Мельника у Львові. lviv-future.com.ua. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 20 серпня 2022.
- ↑ Сюзанна Бобкова (8 квітня 2016). Вілла у Новому Світі за 1,5 мільйона доларів!. wz.lviv.ua. Високий замок. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 20 серпня 2022.
- ↑ Навпроти Палацу спорту на Мельника збудують творчий центр для дітей. Візуалізація. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 8 лютого 2019. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 20 серпня 2022.
- ↑ Детальний план території обмеженої вул. Київська—Єфремова—Мельника—Ген. Чупринки у м. Львові. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 20 серпня 2022.
- ↑ Cхема ліній трамваю 1907 р. lvivtrans.com. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 20 серпня 2022.
Джерела
ред.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 81—82. — 200 прим. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Мельника вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 329—330. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — С. 121. — 3000 прим. (рос.)
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 38—39. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 541, 542. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
Посилання
ред.- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Мельника А. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 20 серпня 2022.
- У Львові реконструюють палац спорту «Україна» за наглядом фахівців Федерації тенісу України. varianty.lviv.ua. Варіанти. 20 вересня 2018. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 20 серпня 2022.
- Олена Карп'юк (24 травня 2018). Крапки над «і»: чого чекати львів'янам від реконструкції палацу спорту «Україна». portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Архів оригіналу за 18 квітня 2020. Процитовано 20 серпня 2022.