Вільгельм Едуард Вебер
Вільгельм Едуард Вебер (нім. Wilhelm Eduard Weber, 24 жовтня 1804 — 23 червня 1891) — німецький фізик, член-кореспондент Берлінської академії наук (1834).
Вільгельм Едуард Вебер | |
---|---|
Wilhelm Eduard Weber | |
Народився | 24 жовтня 1804 Віттенберг, Священна Римська імперія[1][2] |
Помер | 23 червня 1891 (86 років) Геттінген, Німецька імперія[1][2] |
Поховання | Геттінгенське міське кладовищеd[3] |
Місце проживання | Королівство Пруссія |
Країна | Королівство Пруссія |
Діяльність | фізик, викладач університету, філософ |
Alma mater | Університет Мартіна Лютера |
Галузь | фізика |
Заклад | Університет Мартіна Лютера Геттінгенський університет Лейпцизький університет |
Посада | професор |
Науковий ступінь | доктор наук |
Науковий керівник | Йоганн Швайггерd |
Відомі учні | Готлоб Фреге |
Аспіранти, докторанти | Eduard Riecked Фрідріх Кольрауш Ернст Аббе Theodor Reyed[4] |
Членство | Лондонське королівське товариство[5] Саксонська академія наук (8 квітня 1849) Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Прусська академія наук[6] Леопольдина Саксонська академія наук Баварська академія наук Нідерландська королівська академія наук Туринська академія наук[2] |
Нагороди | |
Вільгельм Едуард Вебер у Вікісховищі |
Біографія
ред.Народився у Віттенберзі. Закінчив університет у Галле (1826). Був професором університетів у Галле (1828—1831), Геттінгені (1831—37 і з 1849) та Лейпцигу (1843—1849).
Наукова діяльність
ред.Основні праці присвячені електромагнетизму. Спільно з Карлом Гаусом побудував в 1833 перший в Німеччині електромагнітний телеграф. Розробив теорію електродинамічних явищ і встановив закон взаємодії рухомих зарядів, висунув ідею надлегкої частки (1848). У 1846 вказав на зв'язок сили струму з густиною електричних зарядів і швидкістю їхнього упорядкованого переміщення. Спільно з Р. Кольраушем в 1856 визначив швидкість світла, виходячи з відношення заряду конденсатора в електростатичних і магнітних одиницях. Автор теорії елементарних магнітів — магнітних диполів (1854) і гіпотези дискретності електричного заряду (1848). Побудував першу електронну модель атома, давши його планетарну структуру (1871). Роботи відносяться також до акустики, термодинаміки, молекулярної фізики, земного магнетизму. Спільно з братом Е. Вебером виконав експериментальне дослідження хвиль на воді та повітрі. Спостерігав інтерференцію звуку (1826), висунув ідею запису звуку (1830). Відкрив (1835) пружну післядію. Винайшов ряд фізичних приладів, зокрема електродинамометр (1848).[7]
Громадська діяльність
ред.Вільгельм Едуард Вебер був одним із Геттінгенської сімки — групи професорів Геттінгенського університету, яка 1937 року виступила проти скасування конституції Гановеру, за що його було звільнено з університету.
Вшанування пам'яті
ред.- На честь ученого названо одиницю магнітного потоку Вебер.
- Кратер Вебер (лат. Weber) — метеоритний кратер на зворотному боці Місяця[8].
Примітки
ред.- ↑ а б Вебер Вильгельм Эдуард // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в www.accademiadellescienze.it
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ https://catalogues.royalsociety.org/CalmView/Record.aspx?src=CalmView.Persons&id=NA2617&pos=3
- ↑ https://www.bbaw.de/die-akademie/akademie-historische-aspekte/mitglieder-historisch/historisches-mitglied-wilhelm-weber-2938
- ↑ електродинамометр Вебера
- ↑ Опис кратера Вебер на сайті The Moon-Wiki (англ.).
Джерела
ред.- Вільгельм-Едуард Вебер [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Kurzbiographie und Verweise auf digitale Quellen [Архівовано 11 липня 2020 у Wayback Machine.] im Virtual Laboratory des Max-Planck-Institut für Wissenschaftsgeschichte (englisch)
Це незавершена стаття про фізика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про німецького науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |