Фрідріх Кольрауш (фізик)

Фрідріх Вільгельм Георг Кольрауш (нім. Friedrich Wilhelm Georg Kohlrausch; 14 жовтня 1840(18401014), Рінтельн, Нижня Саксонія — 17 січня 1910, Марбург) — німецький фізик і фізико-хімік, дослідник в області фізико-хімії електролітів та електропровідності. Член Берлінської академії наук.

Фрідріх Кольрауш
нім. Friedrich Wilhelm Georg Kohlrausch
Ім'я при народженні	нім. Friedrich Wilhelm Georg Kohlrausch
Народився	14 жовтня 1840(1840-10-14)[…] Рінтельн, Шаумбург, Нижня Саксонія, Німеччина
Помер	17 січня 1910(1910-01-17)[…] (69 років) Марбург, Гіссен, Гессен, Німеччина
Країна	Прусське королівство
Діяльність	фізик, викладач університету, хімік
Alma mater	Університет Ерлангена—Нюрнберга Марбурзький університет Геттінгенський університет
Галузь	фізика і електротехніка
Заклад	Дармштадтський технічний університет JMU Геттінгенський університет Федеральна вища технічна школа Цюриха Страсбурзький університет HU Berlin Physikalisch-Technische Bundesanstaltd
Посада	професор
Науковий ступінь	доктор філософії
Науковий керівник	Вільгельм Едуард Вебер
Аспіранти, докторанти	Карл Барус Вальтер Герман Нернст Erasmus Kittlerd
Членство	Лондонське королівське товариство Прусська академія наук Шведська королівська академія наук Геттінгенська академія наук Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Національна академія наук США Burschenschaft Brunsvigad Туринська академія наук
Відомий завдяки:	закон Кольрауша
Батько	Рудольф Кольрауш
Діти	Eduard Kohlrauschd
Нагороди	медаль Бунзенаd (1908) іноземний член Лондонського королівського товариства (12 грудня 1895)
Фрідріх Кольрауш у Вікісховищі

Біографія

Народився в сім'ї відомого німецького фізика Рудольфа Кольрауша — одного з піонерів у дослідженні електричного струму. У 1863 році Фрідріх закінчив Геттінгенський університет, навчавшись у Вільгельма Вебера. У 1863—1866 роках працював у Франкфуртському університеті, а в 1866 році повернувся до Геттінгенського, обійнявши посаду професора. У 1870—1871 роках він нетривалий час працював у Політехнікумі Цюриху, після чого послідовно розпочав роботу у Дармштадтському (1871—1875), Вюрцбурзькому (у 1875) університетах. У 1888 році він перейшов до Страсбурзького університету, на зміну Августу Кундту. Після смерті Гельмгольца Кольрауш прийняв пропозицію очолити Фізико-технічний інститут у Шарлоттенбурзі (передмісті Берліна), а з 1900 також став професором Берлінського університету.

Наукова робота

Дослідження Кольрауша велися в галузі електрики, магнетизму, оптики й електрохімії.

Він суттєво удосконалив методики й прилади для визначення електричних і магнітних величин. Розробив метод вимірювання електричного струму в абсолютних величинах і метод вимірювання електричного опору електролітів (за допомогою сконструйованого ним містка Кольрауша).

У 1874 році він встановив, що електропровідність у розчинах електролітів зростає із підвищенням температури. На основі експериментальних даних у 1879 році він встановив закон адитивності електропровідності при нескінченному розведенні (закон Кольрауша). Також у 1855 році він запропонував емпіричне рівняння, що описувало залежність електропровідності сильних електролітів від їхньої концентрації.

Посилання

• Kohlrausch, Friedrich Wilhelm Georg — encyclopedia.com [Архівовано 6 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела

• Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. . Выдающиеся химики мира. — М. : Высшая школа, 1991. — 656 с. (рос.)
• Храмов Ю. А. Кольрауш Фридрих Вильгельм Георг (Kohlrausch Friedrich Wilhelm Georg) // Физики : биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 137. — 400 с. — 200 000 екз. (рос.)