Гданський трамвай

трамвайна мережа в місті Гданськ, Польща

Трамвайна система Гданська (пол. Komunikacja tramwajowa w Gdańsku)  — мережа трамваю у польському місті Гданськ. Трамвайний рух в місті відкрито 23 липня 1873 року.

Гданський трамвай
Tramwaje w Gdańsku
Опис
КраїнаПольща Польща
Місто Гданськ
Дата відкриття23 липня 1873 (конка), 12 серпня 1896 (електричний трамвай)
ОператорZKM Gdańsk
Вартість проїзду3,80 зл
Річний пасажиропотік80 млн пас/рік
Сайтztm.gda.pl
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів12
Довжина мережі116,7 км
Рухомий склад
Кількість вагонів150
Кількість депо2
Технічні дані
Ширина колії1435 мм
Тип живленняконтактна мережа
Електрифікація600 В
Схема маршрутів

CMNS: Гданський трамвай у Вікісховищі

Історія

ред.

Конка

ред.
 
Перша конка в Гданську

Перша лінія конки в Гданську була побудована берлінською фірмою Deutsche Pferdeeisenbahn і відкрита 23 червня 1873 року. Лінія пролягала від Сінного Ринку (нім. Heumarkt) через Вжещ до Оліви[1][2]. У 1877 році активи берлінської фірми викупила гданська фірма Otto Braunschweig und Oskar Kupferschmidt, під її управлінням були побудовані наступні лінії:

  • Від Центру до Орунії (1878) ,
  • Від Вугільного Ринку (нім. Kohlenmarkt) через вул. Двугу (нім. Langgasse), Довгий ринок, Другє Огроди (нім. Langgarten) до Жулавської Брами, а також до Нижнього Міста (1883),
  • Від залізничного вокзалу Danzig Petershagen, що розташовувався біля нинішньої Торуньської вулиці, через Головне місто до Рибного Ринку (нім. Fischmarkt) (1886)
  • Від центру до Седльців (1886).

У цей період у Гданську функціонували наступні трамвайні депо:

  • На Вжещі, біля Mirchauer Weg (нині — вулиця Партизанів) був розташований перший у місті трамвайний парк.
  • На Wiedengasse (сьогодні — вулиця Лонкова) у Нижньому Місті
  • Дерев'яні будівлі на Оруні і Седльцях[3].

Запуск електричного трамвая

ред.

В 1894 році фірму «Danziger Strassen Eisenbahn» викупила берлінська фірма «AEG». Було піднято питання про електрифікацію мережі, електрифікація була розпочата роком пізніше. Рух електричних трамваїв було відкрито 12 серпня 1896 року у напрямку на Оруню і Седльці. Однак подальше відкриття затяглося через те, що потрібно було перевісити міські телефонні і електричні кабелі, які заважали трамвайній контактній мережі, тому до Вжеща електричні трамваї пішли тільки з 28 серпня, а повністю вся мережа була переведена на електротягу до кінця того ж року. У тому ж 1896 році були також побудовані ділянки, що сполучили новий вокзал Гданськ-Головний з Вугільним Ринком, і лінію від Рибного Ринку по вул. Валовій (пол. Wałowa ul.) до Штадтграбену (нім. Stadtgraben).

З 1 травня 1914 була введена нумерація маршрутів. Номерні вказівники маршрутів замінили собою трафарети з назвами кінцевих зупинок. У лютому 1917 року розпочався брак вугілля і запчастин, колії прийшли в незадовільний стан, внаслідок чого почали траплятись сходження вагонів і аварії.

У 1930-х роках трамваї Гданська (тоді Вільне місто Данциг) були одними з найсучасніших в Європі за технологіями та реалізованими рішеннями (наприклад, були представлені вагони із заниженою підлогою на середньому вході)[4]. У 1934 році трамваї перейшли на використання струмоприймачів. Від планованого продовження лінії в бік Рудників і будівництва лінії від Вжеща через Суханіно до Центру відмовилися. У 1935 році у Вжещі було відкрито нове трамвайне депо (нині вул. В. Ствоша), а старе депо на Mirchauer Weg (сучасна вул. Партизанів) було перероблено під автобусне депо.

У 1942 році планувалося ліквідувати трамвайні лінії на маршрутах від Центру до Седльців та Оруні та замінити їх тролейбусними. Однак ці плани не були реалізовані. До 24 березня 1945 року трамваї по місту курсували без змін. Після того як радянські війська обстріляли міську електростанцію в Олов'янці, електроенергія в трамвайній мережі зникла, через що деякі трамваї так і залишились стояти на вулицях. Під час вуличних боїв трамвайні вагони використовувались як барикади[5].

Відновлення після 1945-го

ред.

По закінченню військових дій трамвайна мережа була недієздатна: контактна мережа фактично була відсутня, колії були сильно розбиті, жоден вагон не був придатний до експлуатації. У квітні 1945 року було розпочато відновлення трамвайного господарства. З ініціативи муніципалітету у Гданську був створений Департамент міських сполучень. В Гданськ прибули трамвайники з Познані, Варшави і Лодзя, які разом із місцевими спеціалістами приступили до відновлення господарства. Депо на Вжещі постраждало не сильно, майстерні на Лонковій вулиці залишилися без даху, було зруйновано будівлю майстерні. 28 червня 1945 року рух трамваїв було відновлено. Реконструкція усіх наявних ліній була завершена в 1947 році. Були ліквідовані колії на вулицях Szeroka, Kowalska та Korzenna та службові колії у старому передмісті. В 1946 році запущено новий маршрут до Сопота.

1947—1989

ред.

Після Другої світової війни колії в щільно забудованому районі Середмістя, були послідовно закриті, щоб, відповідно до модерністської ідеології, трамвай міг курсувати лише по головних артеріях міста[6].

У 1955 році розпочато нічне трамвайне сполучення.

Трамвайна інфраструктура активно модернізувалась. Значні зміни включали створення нових маршрутів, реконструкцію існуючих маршрутів у двоколійні, а також ліквідацію деяких маршрутів через конкуренцію з Швидкою міською залізницею.

1989 — нині

ред.

У 1989 році гданська трамвайна мережа перейшла під управління новоствореного підприємства Przedsiębiorstwo Komunikacji Miejskiej, яке у 1991 році перетворене на Управління громадського транспорту Гданська (Zakład Komunikacji Miejskiej w Gdańsku, ZKM Gdańsk). У 1990-х модернізувалась інфраструктура, будувались нові маршрути, як-от нова ділянка на вулиці Podwale Przedmiejskie з новим автодорожнім мостом.

В 1999 році в Нижньому Місті було ліквідовано депо Лонково. На його місці облаштований автопаркінг.

В 2004 році ZKM Gdańsk перетворене на товариство з обмеженою відповідальністю.

Маршрути

ред.

Список маршрутів[7]

Номер Схема Траса Довжина (км) Середній час в один бік К-сть зупинок Тип курсування
2   Lawendowe Wzgórze — Jelitkowo 18 58 36 Звичайний
3   Nowy Port Oliwska — Łostowice Świętokrzyska 11 49 31/32 Звичайний
4   Lawendowe Wzgórze — Jelitkowo 14 57 36 По робочих днях
5   Nowy Port Oliwska — Oliwa 13,5 50 33/32 Звичайний
6   Łostowice Świętokrzyska — Jelitkowo 18 63 39/40 Звичайний
7   Łostowice Świętokrzyska — Nowy Port Oliwska 14 45 28/27 Час пік, по робочих днях
8   Jelitkowo — Stogi 16,5 58 38 Звичайний
9   Strzyża PKM — Stogi Plaża (Stogi) 14,5 46 30/31 Звичайний
10   Brętowo PKM — Nowy Port Góreckiego 13 41 27/25 Звичайний
11   Lawendowe Wzgórze — Strzyża PKM 30 По робочих днях
12   Zaspa — Ujeścisko (Lawendowe Wzgórze) 22,5 76 48/49 Звичайний

Рухомий склад

ред.

Маршрутні вагони

ред.
Фото Модель Роки виробництва Кількість  
  Konstal
105Na
Konstal 105NCh
Konstal 105NAs
1977 60 (32)2 -
  Konstal
114Na
1997 21  
  Alstom Citadis 100 1999 41  
  Bombardier
NGT6
2007 31  
  Duewag
N8C-NF
2009 331+ 132  
  Pesa
120Na
2010 351  
Разом 150(122)
Частка низькопідлогових вагонів 60 %(73,7 %)

Музейний склад

ред.
Модель Фото Роки виробництва Роки експлуатації в Гданську Кількість
Конка   1873 1873- 1
DWF Bergmann Heubuder   1927 1
Konstal N   1952 1
Konstal 102Na   1970 1969-1988 1
Konstal 105N   1977 1975-2002 1

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Tramwaje w Wolnym Mieście Gdańsku. danzig-online.pl. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014.
  2. Historia tramwajów w Gdańsku. mlyniec.gda.pl.
  3. Historia komunikacji tramwajowej w Gdańsku. gdanskietramwaje.psstm.prohost.pl.
  4. Gdańsk stawia na tramwaje, Forum Pomorskie październik 2007.
  5. Pismo PG – Październik 1999 – Gdańskie Tramwaje 1945. web.archive.org. 30 липня 2001. Процитовано 6 березня 2021.
  6. Nocami, ulicami, tramwajami... przez Gdańsk. trojmiasto.gazeta.pl. 29 października 2011. Процитовано 29 жовтня 2011.
  7. ZTM w Gdańsku:. ztm.gda.pl. Процитовано 24 грудня 2024.

Посилання

ред.