Джон Рендалл

Сер Джон Туртон Рендалл (англ. Sir John Turton Randall; 23 березня 1905 — 16 червня 1984) — англійський фізик і біофізик, якому приписують докорінне поліпшення магнетрона, важливої складової радара хвиль сантиметрових довжин — одного з ключів до перемоги союзників у Другій світовій війні. Він також є ключовою частиною мікрохвильових печей. Джон Рендалл також керував командою Лондонського королівського коледжу, яка працювала над вивченням структури ДНК. Його заступник, професор Моріс Уілкінс, отримав разом з разом із Деймсом Ватсоном і Френсісом Кріком, був нагороджений Нобелівською премією з фізіології і медицини 1962 року «за свої відкриття в галузі молекулярної структури нуклеїнових кислот та їх значення для передачі інформації в живому матеріалі». Серед інших його співробітників були Розалінд Франклін, Реймонд Гослінг, Алекс Стокс і Герберт Вілсон, які теж досліджували структуру ДНК.

Джон Рендалл
Народився	23 березня 1905(1905-03-23) Ньютон-ле-Віллоус, Сент-Геленс, Мерсісайд, Англія, Сполучене Королівство
Помер	16 червня 1984(1984-06-16) (79 років) Единбург, Шотландія, Велика Британія
Країна	Велика Британія
Діяльність	фізик
Alma mater	Манчестерський університет School of Medicine, University of Manchesterd
Заклад	Кінґс-коледж Бірмінгемський університет Кембриджський університет Единбурзький університет Університет Сент-Ендрюса
Науковий керівник	Вільям Лоренс Брегг
Аспіранти, докторанти	Моріс Вілкінс
Членство	Лондонське королівське товариство Королівське товариство Единбурга
Нагороди	член Лондонського королівського товариства медаль Г'юза (1946) медаль Джона Прайса Ветеріллаd (1958) член Королівського товариства Единбургаd медаль і премія Денніса Габора (1945) Honorary member of the British Biophysical Societyd медаль Джона Скотта (1959)