Збірна України з футзалу
Україна | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Асоціація | Асоціація футзалу України | |||
Тренер | Олександр Косенко | |||
Найкращий бомбардир | Сергій Корідзе (62) | |||
Код ФІФА | UKR | |||
Місце в рейтингу ФІФА | 9 | |||
| ||||
Перший матч Білорусь 1:2 Україна (Мінськ, Білорусь; 5 червня 1994) | ||||
Найбільша перемога Україна 20:1 Вірменія (Словенія; 17 лютого 2000) | ||||
Найбільша поразка Бразилія 16:0 Україна (Ріо-де-Жанейро, Бразилія; 13 грудня 1998) | ||||
Чемпіонат світу | ||||
Виступів | 6 (вперше у 1996) | |||
Найвище досягнення | 3-е (2024) | |||
Чемпіонат Європи | ||||
Виступів | 10 (вперше у 1996) | |||
Найвище досягнення | 2-е (2001, 2003) |
Збі́рна Украї́ни з футзалу — національна збірна команда України з футзалу, якою керує Асоціація футзалу України, яка входить у структуру Української асоціації футболу.
Найвищі досягнення в офіційних міжнародних змаганнях — бронзова нагорода чемпіонату світу 2024 року[1], а також срібні нагороди на чемпіонатах Європи 2001 і 2003 років.
Станом на 19 червня 2024 року посідає п'яте місце у рейтингу найсильніших футзальних збірних Європи та 12-те у світовому (станом на 10 травня 2024 року).
Історія
ред.Асоціація міні-футболу України була заснована 9 березня 1993 року. Першим її президентом було обрано Геннадія Лисенчука.
У 1993 році у Санкт-Петербурзі проводився 2-й щорічний турнір «Санкт-Петербурзька осінь». Від України на цей турнір було запрошено дві команди - «Янус-Донбас» (Донецьк) і «СКІФ-Слід» (Київ) як переможця Кубка України. Фінансове становище столичної команди не дозволяло їй організувати таку поїздку і було вирішено відправити на турнір збірну України. Національної команди на той час не існувало і все довелося починати з початку. У тренерський штаб збірної увійшли: Валерій Шабельников («СКІФ-Слід», Київ) як головний тренер, а також Олександр Лизовенко (Ніке, Дніпропетровськ) і Олександр Ручинський («Ріта», Харків) як його помічники. Начальником команди став Ігор Тисячний, а усі витрати на себе взяв його брат Олег Назаренко. У склад збірної увійшли: воротарі – Ігор Ліщук («Механізатор» Дніпропетровськ), Олег Зозуля («Надія» Запоріжжя), а також польові гравці - Юрій і Сергій Усаковські, Сергій Ожегов (усі – «СКІФ-Слід» Київ), Олександр і Сергій Москалюки (обидва – «Ніке» Дніпропетровськ), Олександр Яценко, Сергій Дюженко, Валерій Петрух (усі – «Надія» Запоріжжя), Віктор Збаразський («Ріта» Харків), а капітаном призначили Юрія Миргородського («Ніке» Дніпропетровськ).
Свою першу гру на турнірі збірна провела 3 листопада 1993 року проти санкт-петербурзького «Будімпульсу» і перемогла з рахунком 5:2. У фіналі турніру збірній України протистояла московська «Діна». Рахунок вирішального матчу - 3:3, але в серії пенальті точнішими були москвичі - 4:3. Усі ці матчі не увійшли до офіційного реєстру національної збірної, а першою грою, з якої ведеться офіційна статистика національної команди стала зустріч українців проти команди Білорусі, 5 червня 1994 року, в якій українці здобули перемогу - 2:1. Головним тренером збірної на довгі роки став Геннадій Лисенчук. Упродовж двох років національна збірна України перемагала в ряді товариських турнірів в Катарі та Бельгії.
Міжнародні турніри
ред.
|
|
Офіційні матчі Збірної України з футзалу станом на 07.10.2024
І | В | Н | П | ЗМ | ПМ |
342 | 196 | 47 | 99 | 1249 | 785 |
Топ-15 кращих бомбардирів збірної України (1994-2024)
ред.Станом на 7 жовтня 2024 року
# | Гравець | Період виступів | Голи (ігри) |
---|---|---|---|
1 | Сергій Корідзе | 1998 — 2005 | 62 (?) |
2 | Ігор Москвичов | 1995 — 2004 | 57 (?) |
3 | Денис Овсянніков | 2006 — 2016 | 49 (?) |
4 | Сергій Чепорнюк | 2006 — 2017 | 43 (?) |
= | Євген Рогачов | 2005 — 2016 | 43 (?) |
6 | Олександр Косенко | 1995 — 2004 | 42 (?) |
7 | Петро Шотурма | 2010 — донині | 36 (111) |
8 | Ігор Корсун | 2016 — донині | 32 (77) |
9 | Сергій Журба | 2008 — донині | 28 (127) |
= | Федір Пилипів | 2000 — 2010 | 28 (?) |
= | Сергій Ситін | 2002 — 2007 | 28 (?) |
12 | Микола Білоцерківець | 2013 — 2021 | 27 (63) |
= | Михайло Зварич | 2016 - донині | 27 (62) |
14 | Даниіл Абакшин | 2021 — донині | 26 (40) |
15 | Дмитро Сорокін | 2010 — 2022 | 24 (91) |
Невідомі автори 34 забитих м'ячів в офіційних матчах збірної України[2]
Цікаві факти
ред.- Сергій Корідзе двічі із сімома голами ставав кращим бомбардиром ЧЄ з футзалу: 2001, 2003 р.р.
- Найбільше голів в одному матчі (5) забивали троє гравців: Сергій Корідзе - тричі: Вірменії (20:1, 17.02.2000), Кіпру (17:1, 06.11.2002), Португалії (7:4, 17.02.2003), Ігор Москвічов - Кіпру (17:1, 06:11.2002) та Микола Білоцерківець - Бельгії (9:2, 21.03.2015)
- Михайло Романов забив найшвидший гол в історії збірної, який також є найшвидшим у фінальних стадіях чемпіонатів Європи (Азербайджан — Україна, 25.01.2010, 8 секунда)[3]
- Найбільш зручний суперник - збірна Білорусії: 20 ігор, 15 перемог, 4 нічиї, 1 поразка, різниця забитих і пропущених м'ячів - 74:31
- Найбільш не зручний суперник - збірна Іспанії: 19 ігор, 0 перемог, 1 нічия, 18 поразок, різниця забитих і пропущених м'ячів - 15:62.
Головні тренери (1994-2023)
ред.
|
Досягнення
ред.- Срібний призер чемпіонату Європи (2): 2001, 2003
- Бронзовий призер чемпіонату світу (1): 2024
Неофіційні
ред.- Переможець турніру «Граау» (Нідерланди) (2): 1996, 1998 рр.
- Переможець турніру «Каттара-94» (ОАЕ): 1994 р.
- Переможець турніру «Артус-Кап» (Німеччина): 1995 р.
- Переможець турніру «Фландрія Кап» (Бельгія): 1998 р.
- Переможець турніру «Кубок Пірамід» (Єгипет): 2003 р.
- Переможець турніру «Кубок Донбасу»: 1994 р.
- Переможець турніру «Кубок Великого Дніпра»: 1996 р.
- Переможець турніру «Київська Русь»: 1996 р.
- Переможець турніру «Кубок Іллічівського порту»: 1998 р.
- Переможець турніру «CFA International Futsal Tournament»: 2016 р.[9]
- Срібний призер турніру «Санкт-Петербурзька осінь»: 1993 р.
- Срібний призер турніру «Кубок ЗІЛа» (Москва, Росія): 1999 р.
- Срібний призер турніру «Кубок Алгарве» (Португлія): 2006 р.
- Срібний призер турніру «Кубок пам'яті Наталії Лисенчук»: 2000 р.
- Срібний призер турніру «Quadrangular international futsal tournament»: 2018 р.[10]
- Бронзовий призер турніру «Гран-прі» (Форталеза, Бразилія): 2008 р.
- Бронзовий призер турніру «Каттара-95» (ОАЕ): 1995 р.
- Бронзовий призер турніру «Хамме-95» (Бельгія): 1995 р.
- Бронзовий призер турніру на приз щотижневика «Футбол Review» (Москва, Росія): 2000 р.
- Бронзовий призер турніру «Кубок пам'яті Наталії Лисенчук»: 1998 р.[11]
Ювілейні голи
ред.У складі збірної України
ред.- Станом на 29 грудня 2021 року[12]
Гол | Футболіст | Суперник | Рахунок | Дата |
---|---|---|---|---|
1 | Андрій Суббота | Білорусь (г) | 2:1 | 5 червня 1994 |
500 | Артем Ковальов | Андорра (г) | 9:2 | 1 березня 2007 |
600 | Ху Ліє (у свої ворота) | Китай (д) | 4:2 | 9 жовтня 2008 |
700[13] | Сергій Чепорнюк | Молдова (д) | 8:2 | 13 грудня 2010 |
800 | Петро Шотурма | Парагвай (ЧС-2012) | 3:3 | 1 листопада 2012 |
900 | Євген Іваняк | Азербайджан (д) | 3:2 | 21 березня 2015 |
1000 | Ігор Корсун | Іран (г) | 1:2 | 26 вересня 2018 |
1100 | Михайло Зварич | Азербайджан (г) | 4:0 | 18 грудня 2021 |
1200 | Даниїл Абакшин | Коста-Рика (г) | 4:0 | 22 серпня 2024 |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Україна розгромила Францію та вперше в історії виграла бронзу чемпіонату світу. Champion.com.ua (укр.). Процитовано 6 жовтня 2024.
- ↑ "Український футбол" №11 (2771), 15 лютого 2013 року
- ↑ Футзал: півфінал — без України. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
- ↑ Геннадій Лисенчук про ситуацію в українському футзалі. Інтерв'ю. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019.
- ↑ Геннадий Лисенчук подал в отставку с поста президента АМФУ [Архівовано 5 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Призначено нового головного тренера національної збірної з футзалу. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019.
- ↑ Евгений РЫВКИН: Для себя я увидел цель, к которой нужно идти [Архівовано 5 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ ОЛЕКСАНДР КОСЕНКО ЗАТВЕРДЖЕНИЙ ГОЛОВНИМ ТРЕНЕРОМ ЗБІРНОЇ УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019.
- ↑ Мексика - Україна - 1-6. Україна - переможець CFA International Futsal Tournament 2016. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 26 вересня 2018.
- ↑ Україна посіла друге місце на Quadrangular international futsal tournament. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 26 вересня 2018.
- ↑ Достижения сборной команды Украины по футзалу. (рос.)
- ↑ ІГОР КОРСУН ЗАБИВ 1000-Й ГОЛ «УРАГАНУ» В ЧЕМПІОНАТАХ УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019.
- ↑ ЮБИЛЕИ украинской борной Украины по футзалу. [Архівовано 14 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
ред.- Гулій, Андрій. Збірна України: 20 років неофіційному дебюту. sport.ua. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
- Гулій, Андрій. Історія виступів збірної України на Чемпіонатах Європи. futsal-amator.com.ua. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
- Гулій, Андрій. Статистика збірної України на чемпіонатах Європи. futsalua.org. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 6 травня 2016.
- Гулій, Андрій. Статистика збірної України на чемпіонатах світу. futsalua.org. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 6 травня 2016.
- Щербачев, Валентин (30 августа 1996). ФУТЗАЛ — ВПЕРЕДИ БОЛЬШОГО ФУТБОЛА. http://gazeta.zn.ua. Архів оригіналу за 25 березня 2015. Процитовано 25 березня 2015. (рос.)
- Чайка, Сергей. Матчи сборной Украины по фут залу в 2009 году. futsalukrain.at.ua. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 березня 2015. (рос.)
- Чайка, Сергей. СБОРНАЯ УКРАИНЫ в 2011 году. futsalukrain.at.ua. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 21 березня 2015. (рос.)
- Чайка, Сергей. Есть 600-й гол сборной Украины. futsalukrain.at.ua. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 21 березня 2015. (рос.)
- Чайка, Сергей. ЮБИЛЕИ украинской борной Украины по футзалу. futsalukrain.at.ua. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 березня 2015. (рос.)
- Чайка, Сергей (5 червня 2019). Сборной Украины по футзалу – 25-лет!. futsalua.org. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019. (рос.)
- Чайка, Сергей (12 квітня 2021). Юбилей сборной Украины -300 матчей. ua.tribuna.com. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021. (рос.)
- 2018: підсумки року для національної збірної України з футзалу
- 2019: підсумки року для національної збірної України з футзалу [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- 2020: підсумки року для національної збірної України з футзалу [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
- 2021: підсумки року для національної збірної України з футзалу [Архівовано 27 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- 2022: підсумки року для національної збірної України з футзалу
- 2023: підсумки року для національної збірної України з футзалу
Література
ред.- Володимир Братусь, Володимир Гримайло. Футзал, як вид спорту в Україні. — Київ, 2021. — 400 с. — 200 прим. — ISBN 978-617-7574-34-6.
- В. И. Братусь. Страницы истории футзала в Украине. — Київ : Логос, 2013. — 238 с. — 300 прим. — ISBN 978-966-171-737-3. (рос.)
Посилання
ред.- Офіційна сторінка Асоціації футзалу України [Архівовано 6 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Збірна України з футзалу на сторінці ФФУ [Архівовано 2 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Матчі збірної України на futsalplanet.com [Архівовано 13 грудня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)