Зиновій Пеленський
Зиновій Пеленський (*26 січня 1890, Лисятичі або Велдіж — †28 жовтня 1943, Львів) — український громадсько-політичний діяч, економіст, редактор видань та часописів, очільник Громадського комітету Рятунку України, депутат Сейму Польщі та знаний кооперативний діяч у Галичині.
| Зиновій Пеленський | |
|---|---|
.jpg)  | |
| Народився | 26 січня 1890[1]  Лисятичі, Стрийський район, Дрогобицька область, Українська Радянська Соціалістична Республіка[2] |
| Помер | 28 жовтня 1943[1] (53 роки) Львів, Українська РСР, СРСР ·інфаркт міокарда[3] |
| Поховання | Личаківський цвинтар[4] |
| Країна |  Австро-Угорщина  ЗУНР УНР .svg){kind=small} Польська Республіка |
| Діяльність | журналіст, політик, лідер спільноти |
| Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Посада | member of the Sejm of the Second Polish Republicd |
| Партія | УНДО |
Життєпис
ред.Народився в селі Лисятичі на Стрийщині або в селі Велдіж (нині Шевченкове, Долинського району, Івано-Франківської області), де його батько — отець Андрій Пеленський був сотрудником парафії.
По закінченні навчання у Коломиї вступив до Львівського університету на юридичний факультет. Згодом навчався у Віденській Вищій школі торгівлі. Воював у лавах УГА у 1918—20. Після війни помагав становленню товариства «Просвіта» та формування товариства «Союз Українок».
Перший редактор «Господарсько-кооперативного часопису» — органу Ревізійного союзу укр. кооперативів (РСУК) у Львові (1927—30), згодом працював референтом пропаганди при ньому та його представник на міжнародних кооперативних з'їздах.
У 1929 обраний членом ЦК УНДО. Депутат Сейму Польщі (1930—1935, мандат здобув на Волині, в часі своєї каденції відвідував Волинь, де вів секретні наради в околицях Рівного і Луцька). Делеґат Української парламентарної репрезентації на конґресі національних меншин і в справах українських петицій до Ліґи Націй, член президії Ради національних меншин у Женеві.
З 1933 року зачинатель і активний діяч Українського громадського комітету рятунку України.
Підписант ювілейної відозви до народу від Головного виділу «Просвіти» у зв'язку з 70-річчям товариства.
У вересні 1939 емігрував до Любліна, а в 1940—1941 роках був комісаром Рільничого банку в Любліні (тому могила його батька знаходиться в цьому місті). Займався громадською діяльністю на Холмщині та Підляшші. Роком пізніше повернувся до Львова і став директором аграрного банку.
Будучи секретарем у Діловому комітеті, при Українському громадському комітеті рятунку України, разом з Міленою Рудницькою винесли на міжнародний форум трагічний факт голодомору в Україні. Вони 24 вересня 1933 року передали Йоганові-Людвігу Мовінкелеві «велику теку документів» про Голодомор. Потім прем'єр-міністр Норвегії Й.-Л. Мовінкель поставив питання про голод в Україні на самій сесії Ліги Націй у Женеві.
Похований на полі № 21 Личаківського кладовища. Про Зиновія Пеленського є згадка в «Енциклопедії українознавства» (Львів, 1996, том 5.— С. 1977—1978).
Родина
ред.Єдина дочка — Ліда Пеленська — народилася 1931 року, живе у місті Томако (штат Нью-Джерсі, США), одружена з Богданом Паславським та має сина Михайла і дочок Марію й Ольгу.
Примітки
ред.Джерела та література
ред.- Стрельський Г. В. Пеленський Зиновій Андрійович [Архівовано 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 108. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Зиновій Пеленський // Українські кооператори (Історичні нариси). Книга 3. (Співатв.: Гелей Т.). — Львів: Вид-во Львівської комерційної академії, 2007. — С. 180—196.
- Зиновій Пеленський. «Господарсько-кооперативний часопис», 1943, ч. 21;
- Сніцарчук Л. Пеленський Зиновій. В кн.: Українська журналістика в іменах, вип. 4. Львів, 1997;
- Шульгин О. Без території. Ідеологія та чин уряду УНР на чужині. К., 1998. Г. В. Стрельський.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |