Кольонія (Дрогобич)
Польмінівська Колонія або Кольонія — місцевість у східній частині Дрогобича, що відділена від решти міста залізницею на заході та стрийською дорогою на півдні. Є колишнім робітничим селищем рафінеї «Польмін», де мешкали польські та іноземні працівники.[1]
| Кольонія Дрогобич | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| Площа | ~2 км² | |||
| Поштовий індекс | 82100 | |||
| Головні вулиці | Стрийська, Василя Симоненка, Академіка Архипа Люльки, Мирослава Тураша | |||
Історія
ред.Будівництво колонії розпочалося у 1920-х роках за фінансування рафінерії «Польмін». Проектував її випускник Львівської політехніки — архітектор Ян Семкович.[2] Забудова складалася з вілл на дві сім'ї та багатоквартирних будинків на три і більше сімей у стилі класицизму.
Першими туди почали селити адміністрацію та інженерів рафінерії, які переважно були з Польщі-А або з-за кордону, як-от німецьких, французьких та британських інженерів.[1]
Колонія була автономною від решти Дрогобича, але повністю залежна від рафінерії. Вона не тільки будувала будинки та асфальтувала вулиці, але й утримувала місцеву школу, сиротинець та спортивні клуби. Імовірно, що навіть електроенергію колонія брала не з загальної мережі, а від рафінерії, де розташовувалася власна електростанція.[1]
Також у той період від Кольонії до площі Ринок і назад курсував автобус,[3] де за різними даними проїзд для робітників «Польмін» був безплатний.[4][3]
У часи Другої світової війни «Польмін» неодноразово бомбили, але свідчень про значні руйнування будівель Кольонії нема. Як правило, то мешканці обходилися вибитими вікнами та смоком від горіння нафтопродуктів.
Зранку 6 серпня 1944 року поблизу Кольонії відбувся бій між радянськими військами та німцями, який тривав близько двох годин та закінчилися о 8:30. Німецькі гарнізони, які прикривали відступ основних військ, відступили, а по вулиці Стрийській з тріумфом пройшлась Червона армія.
За Союзу в приміщенні колишньої школи відкривають міську школу № 8, її стадіон передадуть ДДПУ, а в будівлі казино відкривають відділення банку.
У часи Незалежності історичний фонд Кольонії почав сильно потерпати від стихійних утеплень фасаду та надбудов. Було втрачено не тільки оригінальні фасади та черепичні дахи, а й форму будівель, яким почали прибудовувати нові кімнати за рахунок веранд.
Дозвілля
ред.Неподалік Кольонії протікає Тисьмениця, де літом регулярно рибалили та купалися місцеві. Тепер води ріки надто забруднені для відпочинку на її берегах.
Зі спортивного дозвілля, окрім заводської футбольної команди, можна було вступити до багатьох спортивних клубів, які фінансувалися рафінерією. Так діяли стрілецький та автомобільний клуби, скаутська організація «Польмін імені Леопольда Ліса-Кулі».[1]
Також за фінансування рафінерії проходив «Кубок Польміну» із велоспорту. Учасники їхали майже 100 кілометрів за маршрутом Дрогобич-Стрий-Пісочна-Дрогобич.[1]
з 2017 по 2023 роки на головному стадіоні Кольонії — «Каменяр» проводила свої домашні матчі місцева «Галичина».
Примітні будівлі
ред.- Казино — будівля колишнього казино, що належало «Польміну», збудована приблизно 1925 року за проектом архітектора Яна Семковича.[2] У радянські часи тут була будівля банку, а тепер будівля простоює.
- Польмінівські вілли — вілли на дві сім'ї, архітектор Ян Семкович. Єдині будівлі на все місто, які мають овальні кімнати.[1]
Галерея
ред..jpg)
.jpg)
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г д е Титан «Польмін» та військові літаки Дрогобича. 03244.com.ua - Сайт Дрогобича (укр.). Процитовано 23 жовтня 2024.
- ↑ а б Facebook. www.facebook.com. Процитовано 23 жовтня 2024.
- ↑ а б Kolonia Polminowska dawniej a dziś. Nowy Kurier Galicyjski (pl-PL) . 13 грудня 2017. Процитовано 23 жовтня 2024.
- ↑ Admin (30 липня 2019). Kolonia Polmin - zapomniane osiedle pracowników drohobyckiej rafinerii. Kawiarniany.pl (pl-PL) . Процитовано 23 жовтня 2024.