Комарецький Микола Ананійович
Микола Ананійович Комарецький (4 травня 1877, Чорнухи, Полтавська губернія — 25 червня 1931, Ленінград, СРСР) — протоієрей Російської православної церкви, церковний та громадський діяч. Депутат Державної думи Російської імперії III скликання[ru] від Полтавської губернії.
| Комарецький Микола Ананійович | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1907 — 1912 | ||
| Народження: |
4 травня 1877  Полтавська губернія, Російська імперія | |
| Смерть: |
25 червня 1931 (54 роки) Ленінград, РСФРР, СРСР | |
| Поховання: |
Большеохтінський цвинтарd | |
| Країна: |
 Російська імперія | |
| Релігія: |
православ'я | |
| Освіта: |
Полтавська духовна семінарія | |
| Партія: |
Октябристи | |
| Нагороди: |   | |
Громадська діяльність
ред.Народився 4 травня 1877 року в містечку Чорнухи Лохвицького повіту Полтавської губернії в родині священника.
1899 року закінчив Полтавську духовну семінарію і рукопокладений в ієреї. Служив священником спочатку в селі Сакунова Слобода, потім — у містечку Костянтиново Роменського повіту. Володів 78 десятинами землі[1].
15 жовтня 1907 року обраний депутатом Державної думи III скликання[ru] від Полтавської губернії. Увійшов до фракції октябристів, а з жовтня 1909 року, починаючи з третьої сесії, належав до правих октябристів[1]. Працював у комісіях у справах Православної Церкви, віросповідання, народної освіти та місцевого самоврядування. 1907 року подав на розгляд думи законопроєкт «Про введення загального початкового навчання». Брав участь у розробці законопроєктів «Про мову викладання в школах місцевостей з малоруським населенням», «Про покращення та збільшення селянського землеволодіння та землекористування», «Про пенсії вчителям та вчителькам парафіяльних шкіл».
Під час роботи в думі в 1907—1912 роках відвідував лекції Археологічного інституту[ru] в Санкт-Петербурзі.
1912 року призначений полковим священником. Наступного року служив священником військової в'язниці. З 1914 року — благочинний Роменського повіту. Фінансував потреби десяти церков, будівництво трьох земських училищ, купив та передав училищам сотні книг.
Брав участь у Першій світовій війні як полковий священник. За це отримав державні нагороди Російської імперії
.
1917 року переведений до стану протоієреїв. З 1919 року служив у Благовіщенській церкві Кінногвардійського полку[ru] в Петрограді.
1922 року проти Комарецького було відкрито кримінальну справу «Про спротив вилученню церковних цінностей». Арештований 28 березня, проте за три місяці був виправданий судом та звільнений.
Після закриття Благовіщенської церкви в 1928 році служив на подвір'ї Конівського Різдво-Богородичного монастиря[ru] та в церкві Большеохтінського цвинтаря[ru].
Помер у Ленінграді 25 червня 1931 року. Похований на Большеохтінському кладовищі.
Нагороди
ред.За службу капеланом під час Першої світової війни нагороджений державними нагородами Російської імперії[2]:
Орден Святого Володимира з мечами (1914)
Орден Святої Анни III ступеня (1914)- Орден Святої Анни II ступеня (1915)
Золотий хрест на Георгіївській стрічці (1916)
Родина
ред.Був одружений із попадею Марією Іванівною. У шлюбі народилися сини Борис та Михайло[2].
Примітки
ред.- ↑ а б Милько Володимир. Українське представництво в Державній думі Російської імперії (1906–1917): монографія / В. Милько; відп. ред. О.П. Реєнт. — К. : Інститут історії України НАН України, 2016. — С. 351.
- ↑ а б Комарецкий Николай Ананьевич. Новомученики и Исповедники Русской Православной Церкви XX в. web.archive.org. 5 березня 2016. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 серпня 2023.
Джерела
ред.- 3-й созыв Государственной Думы. Портреты, биографии, автографы. — С.-Петербург : Издание Н. Н. Ольшанского, 1910. (рос.)
- В. А. Коцур. Комарецький Микола Ананійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.
- Государственная дума Российской империи: 1906-1917 / Б.Ю. Иванов, А.А. Комзолова, И.С. Ряховская. — Москва : РОССПЭН, 2008. (рос.)
- Милько Володимир. Українське представництво в Державній думі Російської імперії (1906–1917): монографія / В. Милько; відп. ред. О.П. Реєнт. — К. : Інститут історії України НАН України, 2016. — С. 307, 351.
- О. А. Білоусько. Комарецький Микола Ананійович // Полтавіка. Полтавська енциклопедія. — Полтава : «Полтавський літератор», 2009. — Т. 12. Релігія і Церква.
- Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. — Харьков : САГА, 2009. — С. 78. (рос.)