Люблінське воєводство (1816—1837)
Люблінське воєводство (пол. województwo lubelskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського у складі Російської імперії у 1816—1837 роках. Адміністративним центром був Люблін.
| Люблінське воєводство | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування |
1816  |
|---|---|
| Країна |
 Російська імперія |
| Столиця |
Люблін |
| Адміністративна одиниця |
Королівство Польське |
| Замінений на |
Люблінська губернія |
| На заміну |
Люблінський департамент |
| Час/дата припинення існування |
7 березня 1837 |
 | |
Положення
ред.Воєводство обіймало площу 304,94 миль²[1]. Зі заходу межувало зі Сандомирським воєводством, на півночі — з Підляським воєводством, на сході річкою Бугом відділялося від Волинської губернії, на півдні межувало з Галичиною, яка входила до Австро-Угорщини[1]. Найбільші річки: Вісла, Вепр, Бистриця[1]. Налічувалося багато ставів і боліт[1].
Історія
ред.Воєводство утворене згідно з розпорядженням намісника Королівства Польського Юзефа Зайончека від 16 січня 1816 року[2]. Станом на 1825 рік, від Люблінського воєводства участь у Сеймі Королівства Польського брало 10 послів і 5 депутатів[3]. У 1837 році Люблінське воєводство перетворене на Люблінську губернію[4].
Адміністративний устрій
ред.
Адміністративним центром було місто Люблін[1]. Воєводство складалося з 4 областей, які собі ділилися на 10 повітів[2][5]:
- Люблінська область
- Люблінський повіт
- Любартівський повіт
- Казимирський повіт
- Замостська область
- Замостський повіт
- Тарногородський повіт
- Красницький повіт
- Грубешівська область
- Красноставська область
Населення
ред.У селах у східній частині воєводства понад Бугом здебільшого проживало українське греко-католицьке населення[1].
На 1826 рік у воєводстві проживало 462 530 осіб, з них у Замостській області — 154 164 осіб, у Люблінській — 134 110, у Грубешівській — 94 253, у Красноставській — 80 003[5]. За іншими даними у 1826 році чисельність населення становила 473 895 осіб (з них 337 535 римо-католиків), міст було 59, сіл і селищ 1576, димів 69 884[6]. Станом на 1826 рік у воєводстві налічувалося 147 парафіяльних греко-католицьких церков і 127 парафіяльних римо-католицьких костелів (12 деканатів), за областями[5]:
| Область | Церков | Костелів |
|---|---|---|
| Люблінська область | 1 | 44 |
| Замостська область | 33 | 36 |
| Красноставська область | 52 | 27 |
| Грубешівська область | 61 | 20 |
У 1829 році населення воєводства становило 489 732 осіб (107 929 міщан і 381 803 селян), з них 435 608 римо-католиків і греко-католиків, 53 167 юдеїв, 874 євангельських християн, 55 православних, 28 реформаторів[7][1]. У Любліні проживала 12 071 особа, з яких 5898 євреїв, налічувалося 773 домів[7]. У воєводстві налічувалося 73 280 димів (58 999 сільських і 14 290 міських), 306 парафій, 374 міських і сільських гмін, 1487 приватних сіл і 88 державних, 59 міст (49 приватних, 8 державних, 2 інститутованих)[7].
Господарство
ред.Станом на 1826 рік у воєводстві налічувалося 30 947 волок орної землі, 7099 волок під луками, 22 638 під лісами, 3781 волока під городами, 5666 волок під забудовою і дорогами, 29 420 волок під пасовиськами, водоймами, болотами[5].
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж Słowaczyński J. Lubelskie Województwo // Polska w kształcie dykcyonarza historyczno-statystyczno-jeograficznego. — Paryż : W ksie̜g. i druk. polskiej, 1838. — С. xxjjj, 248-249. (пол.)
- ↑ а б [1] Kuryer Litewski. Nr. 10 (2.02.1816). S. 2. (пол.)
- ↑ Plater S. Jeografia wschodniéy części Europy czyli opis krajów: przez wielorakie narody sławiańskie zamieszkanych : obeymujący Prussy, Xięztwo Poznańskie, Szląsk Pruski, Gallicyą, Rzeczpospolitę Krakowską, Krolestwo Polskie, i Litwę. — w Wrocławiu : u Wilhelma Bogumiła Korna, 1825. — С. 175. (пол.)
- ↑ Ясь О. В. Царство Польське // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 445. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- ↑ а б в г Mappa jeneralna województwa lubelskiego ułozona według naylepszych źródeł przez Juliusza Colberg. 1826. — Warszawa : w Instytucie Litogr. Szkol, 1827. (пол.) (фр.)
- ↑ Wiadomości statystyczne o Polszcze // Konrad: broszura ogłoszona w Paryżu. — Paryż, 15.01.1833. — С. 5. (Pamiętnik emigracji, wyd. przez M. Podczaszyńskiego) (пол.)
- ↑ а б в Kolumb: pamiętnik podróży. — Warszawa : w drukarni Józefa Węckiego, 1829. — Т. V, №26. — С. 105-106. (пол.)
Література
ред.- Tabella miast, wsi, osad, Królestwa Polskiego : z wyrażeniem ich położenia i ludności. — Warszawa : w drukarni Łątkiewicza przy ulicy Senatorskiéy Nro 467, 1827. — Т. 1: A - Ł. (пол.)