Нувель ревю франсез
Нуве́ль ревю́ франсе́з (фр. Nouvelle Revue française, NRF — дослівно «Новий французький журнал») — французький літературний часопис, заснований 1 лютого 1909 року. З деякими перервами часопис видається до сьогодні.
| Нувель ревю франсез | |
| Дата створення / заснування |
листопад 1908  |
|---|---|
 | |
| Назва |
фр. Nouvelle Revue Française фр. La Nouvelle revue française[1] |
| Засновник |
Андре Жід |
| Країна |
 Франція |
| Розташування штаб-квартири |
Париж |
| Жанр |
літературна критика |
| Редактор |
Антуан Галлімарd |
| Видавець |
Галлімар |
| Країна походження |
Франція[1] |
| Мова твору або назви |
французька[1] |
| Дата публікації |
1908 |
| Статус авторських прав |
🅮 |
| Роботи в колекції |
Міський музей (Амстердам)[2] |
| Індексується в бібліографічній базі |
Scopus |
| Рівень журналу BFI |
1[3][4] |
| Офіційний сайт(фр.) Офіційний сайт | |
 Нувель ревю франсез у Вікісховищі | |
Історія
ред.Після першої невдалої спроби 1908 року в колі французьких письменників, серед яких вирізнялися Андре Жід, Жан Шлумбергер, Мішель Арно, Андре Рюїтер, Анрі Геон, було засновано літературний часопис «Нувель ревю франсез». У 1910—1914 та 1919—1925 роках часопис очолював Жак Рів'єр. 1911 року Ґастоном Ґаллімаром було засновано видавництво Les Éditions de la Nouvelle Revue française (NRF), тепер відоме як видавництво Ґаллімар.
Особливої слави зазнав часопис у міжвоєнний період. Тоді тут друкувалися такі літературні критики, як Альбер Тібоде, Бенжамен Крем'є, письменники Валері Ларбо, Анрі Барбюс, Луї Арагон, Андре Мальро, П'єр Дріє ла Рошель. Часопис відрізнявся своєю незалежністю й бажанням представити різні погляди.
Проте в 1940—1943 роках під керівництвом П'єра Дріє ла Рошель часопис став органом колабораціонізму. Тож у період з 1945 по 1953 часопис був заборонений.
З 1953 року NRF під заголовком Nouvelle NRF був заснований повторно з метою продовжити традицію незалежності й об'єктивності, що обірвалася в 1940 році. Головними редакторами відродженого часопису стали Жан Полан та Марсель Арлан. З 1959 року журнал знову виходить під назвою Nouvelle Revue française. Нині це один з найпрестижніших літературних часописів Франції.
Головні редактори
ред.- 1908—1914 : Андре Жід
- Під час Першої світової війни часопис не виходив.
- 1919—1925 : Жак Рів'єр
- 1925—1940 : Жан Полан
- 1940—1943 : П'єр Дріє ла Рошель
- 1945—1953 : Часопис не виходив, оскільки був звинувачений в колабораціонізмі.
- 1953—1968 : Жан Полан
- 1968—1977 : Марсель Арлан
- 1977—1987 : Жорж Ламбріш
- 1987—1996 : Жак Реда
- 1996—1999 : Бертран Візаж
- 1999—2010 : Мішель Бродо
- 2011-2014 : Антуан Ґаллімар, Філіпп Форест та Стефан Одеґі
З 2015 : Мішель Крепю
Література
ред.- Gilbert-Lucien Salmon (Hg.): Jean Schlumberger et la Nouvelle Revue française: actes du colloque de Guebwiller et Mulhouse des 25 et 26 décembre 1999. Avec des inédits de Jean Schlumberger recueillis et prés. par Pascal Mercier. Paris: L' Harmattan 2005. ISBN 2-7475-6917-9
- Petra Gekeler: Die kritische Distanz des Intellektuellen: Roger Martin du Gard im Umfeld der Nouvelle Revue française (NRF). Frankfurt am Main [u.a.]: Lang 2001. (Saarbrücker Arbeiten zur Romanistik; Bd. 11) ISBN 3-631-38494-7
- Norman Manea: Fünfzig Jahre Nouvelle Revue française in Bukarest. Die Cioran— Noica-Debatte. In: Sinn und Form 3/2010, S. 326—330.
Примітки
ред.- ↑ а б в The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0029-4802
- ↑ Un coup de dès jamais n'abolira le hasard
- ↑ список журналів BFI 2012
- ↑ BFI-listen for serier 2019 — 2019.
Посилання
ред.- «Нувель ревю франсез» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 135.
- Сторінка видавництва Ґаллімар про часопис NRF
- Maaike Koffeman, Entre Classicisme et Modernité : La Nouvelle Revue française dans le champ littéraire de la Belle Epoque. Amsterdam / New York: Rodopi, 2003 — дисертація про часопис