Піджа́рка[1][2] — гаряча основна або закусочна[3] страва радянської кухні, української, а також деяких народів Центральної Азії, смажена яловичина, баранина або свинина, нарізана дрібними шматочками вагою 10-15 г[4][5][6].

Рибну піджарку готують із нарізаного брусочками філе без шкіри та кісток риби осетрових порід, а також морського окуня, кефалі, судака та інших видів, що не містять внутрішньом'язових кісток[4].

Історія

ред.

У СРСР випускали порційний м'ясний напівфабрикат під назвою «піджарка», що призначався для тушкування з соусами[7]. «Книга про смачну і здорову їжу» 1954 року високо оцінювала за зручність «яловичий напівфабрикат „Московська піджарка“, який набув великого поширення і заслуженої популярності», з якого можна було швидко приготувати різні перші та другі страви[8].

Приготування

ред.

На піджарку з яловичини беруть товстий, тонкий краї, верхній та внутрішні шматки тазостегнової частини, зі свинини чи баранини — корейку чи тазостегнову частину. М'ясо нарізають упоперек м'язових волокон на тонкі пластини, а потім на брусочки. Після обсмажування приправленого сіллю та перцем м'яса на сковороді до готовності його з'єднують з пасерованою цибулею та томатним пюре. М'ясну піджарку як гарячу закуску сервірують без гарніру[4], а другою стравою — з відвареною або смаженою картоплею, кашею, відвареними овочами, тушкованою капустою і оформляють зеленню. У ресторанній подачі піджарку подають на підігрітій дрібній тарілці або на порційній сковороді[5][6][9].

Види

ред.

Українські кулінарні книги фіксують такі три види піджарки. Також до піджарки (з субпродуктів) зараховують куирдак, бугланан багр-ойкен, опко куурдаги[10].

Піджарка любительська

ред.

Яловичину, свинячу корейку та баранину нарізати крупними шматками, злегка відбити, посолити, поперчити. М'ясо з обох боків обсмажити на гарячій пательні на вершковому маслі. Обсмажити окремо на маслі картоплю та ріпчасту цибулю. Викласти на середину пательні смажену картоплю, а навколо неї — готові шматки м'яса, зверху викласти смажену цибулю. Полити м'ясним бульйоном, кілька хвилин потримати на вогні, посипати зеленню. Подавати в цій же сковороді.[11]

Піджарка чумацька

ред.

Варені серце, легені, печінку нарізують брусочками або скибочками, солять, злегка обсмажують. Окремо обсмажують дрібно нарізану цибулю, додають до субпродуктів, заливають бульйоном або водою й тушкують. Наприкінці тушкування додають лавровий лист і перець. Подають разом із бульйоном, який залишився після тушкування. Гарніром може бути пшоняна або пшенична каша.[12][13]

Піджарка по-азербайджанськи

ред.

Баранину нарізають по 3—4 шматочки на порцію. Підготовані баранячі нирки очищають від плівки й розрізають навпіл. М'ясо й нирки посипають перцем, сіллю й смажать до готовності. Окремо пасерують ріпчасту цибулю. Готують лаваш без додавання яєць. При подачі лаваш загортають мішечком і кладуть у нього пасеровану цибулю, піджарку прикрашають смаженими половинками помідорів, посипають дрібно нарізаною зеленню кіндзи й кропу.[14]

Примітки

ред.
  1. Поджа́рка // Російсько-український словник
  2. Піджарка // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. А. И. Титюнник, 1981.
  4. а б в А. С. Ратушный, 2016.
  5. а б А. И. Мглинец, 2014.
  6. а б Н. А. Анфимова, 2008.
  7. Книга о вкусной и здоровой пище, 1984.
  8. Книга о вкусной и здоровой пище, 1954.
  9. С. И. Рагель, 2018.
  10. Збірник рецептур, 2000, с. 561-562, 582-583, 611.
  11. Піджарка любительська // Кравець В. С. Страви з картоплі. — Київ: Час, 1991. — С. 172.
  12. Збірник рецептур, 2000, с. 158.
  13. Піджарка чумацька // Доцяк В. С. Українська кухня. Підручник. — вид. 2-ге, перероб. та доп. / В. С. Доцяк. — Львів: Оріяна-Нова, 1998. — С. 335. — ISBN 5-8326-0062-2. (те саме в першому видання)
  14. Збірник рецептур, 2000, с. 499-500.

Джерела

ред.