Для позначення суми членів послідовності використовується символ (велика грецька літера сигма), наприклад
.
Якщо послідовність нескінченна, то така сума називається числовим рядом і позначається
.
В алгебраїчний вираз можуть входити члени, знаки яких наперед не визначені. Тобто для певних членів виразу виконується операція додавання, для інших — віднімання. Тому вираз загального вигляду, до якого входять операції додавання і віднімання називають алгебраїчною сумою. Наприклад,
Часто для скорочення суму з n доданків ak, ak+1, …, aN позначають великою грецькою буквоюΣ (сигма):
Це позначення називається визначеною (скінченню) сумою ai по i від k до N.
Для зручності замість інколи пишуть , де — деяке відношення для , таким чином це скінченна сума всіх , де
Властивості визначеної суми:
Латинське слово summa перекладається як «головний пункт», «сутність», «підсумок». З XV століття слово починає вживатися в сучасному сенсі, з'являється дієслово «підсумувати» (1489 рік)[джерело?].
Це слово проникло в багато сучасних мов: в українську, англійську, французьку та інші.
Спеціальний символ для позначення суми (S) першим ввів Ейлер в 1755 році. Як варіант, використовувалася грецька буква Сигма Σ. Пізніше зважаючи на зв'язок понять підсумовування та інтегрування, S також використовували для позначення операції інтегрування.