Вікіпедія

Титова Юлія Іванівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Титова.

Ю́лія Іва́нівна Тито́ва (нар. 6 лютого 1984, Київ, Українська РСР, СРСР) — українська футболістка і футзалістка «Італкаве Реал Статте». Майстерка спорту України з футболу і Майстерка спорту України міжнародного класу з футзалу[3].

Ф
Юлія Титова
Особисті дані
Повне ім'я Юлія Іванівна Титова
Народження 6 лютого 1984(1984-02-06) (40 років)
  Київ, УРСР, СРСР СРСР
Зріст 158 см[1]
Вага 53 кг[2]
Громадянство Україна Україна
Позиція Півзахисниця (футбол)
/Універсалка (футзал)
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Італкаве Реал Статте»
Юнацькі клуби
1997—2001 Україна ДЮСШ м. Городня
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2001—2004 Україна «Легенда-ШВСМ» 30 (8)
2001 → Україна «Волинь» 6 (0)
2005 Україна «Спартак» (Суми) 9 (4)
2020—2021 Україна «Житлобуд-2» 17 (3)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
2001—2004 Україна «Спартак-Фортуна» ? (?)
2004—2007 Україна «СоцТех» ? (?)
2007—2011 Росія «Лагуна-УОР» ? (?)
2011—2012 Росія «Вікторія» 25 (16)
2012—2015 Росія «Лагуна-УОР» 68 (66)
2015—2018 Україна «IMS-НУХТ» ? (?)
2018—2020 Україна «Tesla» ? (?)
2021—2022 Росія «Норманочка» 7 (1)
2012— Італія «Італкаве Реал Статте» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2001—2003 Україна Україна WU-19 (футб.) 7 (0)
2010— Україна Україна ? (13)
Звання, нагороди
Звання
Майстер спорту України міжнародного класу
Майстер спорту України міжнародного класу

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 29 липня 2022.

Клубна кар'єра

ред.

Кар'єра у футболі

ред.

В дитинстві Титова займалася в різних секціях — грала в теніс, волейбол і баскетбол, грала у футбол з хлопцями у дворі[4].

Літом 2020 року, після 15-річної перерви, відновила футбольну кар'єру, підписавши контракт з «Житлобудом-2»[5].

Кар'єра у футзалі

ред.

З 2015 по 2018 рік виступала за київський «IMS-НУХТ», в якому виконувала роль капітанки і по 3 рази виграла чемпіонат і Кубок України[6].

18 червня 2021 року, після сезону проведеного у футболі у харківському «Житлобуді-2», перейшла до російського футзального клубу «Норманочка»[7].

2022 року після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну залишила «Норманочку»[8]. Виїхала з росії до Італії, де разом з Альоною Кирильчук приєдналась до клубу «Італкаве Реал Статте». Водночас українські футзалістки не мали змоги брати участь у матчах місцевого чемпіонату, бо в ньому був ліміт на легіонерок, тому вони тільки підтримували форму з командою[9].

В середині липня 2022 року підписала контракт з італійським «Італкаве Реал Статте»[10].

Національна команда

ред.

Дебютував у головній українській команді 6 травня 2010 року в матчі проти збірної Угорщини на турнірі «9 травня»[11], а 9 травня забила свої перший і другий м'ячі за національну збірну, оформивши дубль на цьому самому турнірі в останньому матчі проти збірної Ірану[12].

На чемпіонаті світу 2012 року Титова зіграла у всіх 4 матчах групового етапу.

19 жовтня 2022 року призначена асистентом головного тренера жіночої збірної України з футзалу[13].

Титули та досягнення

ред.

У футболі

ред.

Командні

ред.
  «Волинь»
  «Легенда-ШВСМ»
  «Житлобуд-2»

Збірна України

ред.

У футзалі

ред.

Командні

ред.
  «Спартак-Фортуна»
  «СоцТех»
  «Лагуна-УОР»
  •   Кубок
    •   Володарка (5): 2008/09, 2010/11, 2012/13, 2013/14, 2014/15
    •   Фіналістка (2): 2007/08, 2009/10
  «IMS-НУХТ»
  •   Суперкубок
    •   Володарка (1): 2015[14]
  • Володарка відкритого Кубка Білорусі: 2016
  «Tesla»
  Збірна України

  Срібний призер чемпіонату Європи (2): 2001, 2003

Особисті

ред.
  • У списку найкращих гравчинь світу (1): 2012 р. (№ 10)[15]
  •   Найкраща гравчиня чемпіонату України: 2018/19[16]
  •   Найкраща гравчиня захисного плану чемпіонату України: 2019/20[17]
  •   Найкраща бомбардирка вищої ліги (2): 2015/16 (22 м'ячі), 2016/17 (20 м'ячів)
  •   Найкраща гравчиня чемпіонату Росії: 2014/15[18]
  •   Найкраща нападниця чемпіонату Росії (2): 2009/10[19], 2010/11[20]
  •   Найкраща бомбардирка вищої ліги (4): 2007/08 (61 м'яч), 2012/13 (26 м'ячів)[21], 2013/14 (22 м'ячі)[22], 2014/15 (24 м'ячі)[23]
  •   Найкраща бомбардирка Кубка Росії (1): 2010/11 (7 м'ячів)[24]
  •   Найкраща бомбардирка першого етапу Кубка Росії (1): 2013/14 (3 м'ячі)[25]
  •   Найкраща гравчиня туру вищої ліги (1): 4 тур сезону 2014/15[26]
  • Найкраща бомбардирка в історії чемпіонату Росії під егідою АМФР[27]
  • Рекордсменка за кількістю голів в одному чемпіонаті Росії: 61 м’яч
  • Рекордсменка «Лагуни-УОР» за кількістю забитих голів
  • Увійшла до символічної збірної футзального Євро-2019[28]
  • Увійшла до символічної збірної чемпіонату України сезону 2019/20

Примітки

ред.
  1. ↑ Титова Юлия Ивановна [Архівовано 2020-03-01 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Титова Юлия Ивановна №7 [Архівовано 2020-03-01 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Фото посвідчення
  4. ↑ В мини-футболе мне комфортно [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ Юлія Титова відновила футбольну кар’єру в «Житлобуді-2». Архів оригіналу за 8 вересня 2020. Процитовано 17 вересня 2020.
  6. ↑ Офіційно: три футзалістки залишили «IMS-НУХТ». Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 7 березня 2020.
  7. ↑ Юлия Титова - в "Норманочке"! (рос.)
  8. ↑ Юлія Тітова припинила співпрацю з «Норманочкою». Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
  9. ↑ "Тепер чекаємо на перемогу у війні". Футзалістка збірної України Юлія Титова – про "бронзу" Євро та обстріли Києва
  10. ↑ E' TITOVA IL PRIMO ACQUISTO DELL'ITALCAVE REAL STATTE. IL CAPITANO DELLA NAZIONALE UCRAINA UFFICIALMENTE ROSSOBLU'[недоступне посилання] (італ.)
  11. ↑ Международный турнир. Венгрия - Украина [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. ↑ Международный турнир. Иран - Украина [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. ↑ Юлія Титова - асистент головного тренера жіночої збірної України
  14. ↑ «Біличанка-НПУ» та «ІМС-НУХТ» відкрили футзальний сезон 2015/16. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
  15. ↑ AGLA FUTSAL AWARDS 2012 - BEST WOMAN PLAYER OF THE WORLD [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  16. ↑ Сезон 2018/2019 офіційно завершено. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 1 березня 2020. [Архівовано 2020-01-26 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Офіційно: "Будстар-НПУ" – чемпіон Вищої ліги з футзалу та боротьба за срібні медалі. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 17 вересня 2020.
  18. ↑ Лучшие игроки Чемпионата России [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  19. ↑ АМФР определила лучших (рос.)
  20. ↑ Определены лучшие игроки [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  21. ↑ Чемпионат России. Конференция "Запад" 2012/2013, Универсал [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
    Приятно быть лучшим бомбардиром [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  22. ↑ Женщины | Высшая лига 2013/2014, Универсал [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  23. ↑ Чемпионат России. Конференция "Запад" 2014/2015, Универсал [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  24. ↑ Женщины | Кубок России 2010/2011, Универсал [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  25. ↑ Лучшие игроки 1-го этапа. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
  26. ↑ Игрок тура: Юлия Титова (рос.)
  27. ↑ История чемпионата России по мини-футболу среди женщин [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  28. ↑ TEAM OF THE TOURNAMENT [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела

ред.

Література

ред.
  • А. Н. Волощук. «Легенда» молодости нашей. — Чернігів : Десна Поліграф, 2020. — 416 с. — 250 прим. — ISBN 978-617-7833-49-8. (рос.)

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Титова_Юлія_Іванівна&oldid=43896659