Толкачов Ілля Зіновійович
Ілля Зіновійович Толкачо́в (6 серпня 1944, Київ — 30 вересня 2007, Київ) — український художник; член «Об'єднання молодих художників та мистецтвознавців при Спілці художників СРСР» з 1976 року, Спілки радянських художників України з 1982 року та творчого об'єднання Київських художників-монументалістів «Погляд» з 1990 року[1]. Син художника Зіновія Толкачова[2], брат художниці Анелі Толкачової, чоловік художниці Наталії Болдирєвої[3], батько художниці Олени Толкачової[1].
| Толкачов Ілля Зіновійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 6 серпня 1944  Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Смерть | 30 вересня 2007 (63 роки) | |||
| Київ, Україна | ||||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Навчання | Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка (1962) і Київський державний художній інститут (1971) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Яблонська Тетяна Нилівна, Штільман Ілля Нісонович, Костецький Володимир Миколайович і Забашта Василь Іванович | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Батько | Толкачов Зіновій Шендерович | |||
| У шлюбі з | Болдирєва Наталія Володимирівна | |||
| Діти | Толкачова Олена Іллівна | |||
| Брати, сестри | Толкачова Анель Зіновіївна | |||
| Роботи в колекції | Донецький обласний художній музей, Національний музей медицини України, Педагогічний музей України і Ізмаїльський історико-краєзнавчий музей Придунав'я | |||
|
| ||||
З біографії
ред.Народився 6 серпня 1944 року в місті Києві (нині Україна). У 1962 році закінчив Київську художню середню школу імені Тараса Шевченка, у 1971 році — Київський державний художній інститут, де навчався у Тетяни Яблонської, Іллі Штільмана, Володимира Костецького, Василя Забашти[1].
Мешкав у Києві в будинку на провулку Бастіонному № 9, квартира 62[4]. Помер у Києві[1] 30 вересня 2007 року[2].
Творчість
ред.Працював в галузях монументального і станкового живопису, станкової графіки. Серед робіт[1]:
- живописні триптихи «Сестри», «Рожава», «Прип'ять», «Бражинка» (всі 1989), «Матері» (1989)[1];
- живописна серія «Спогади про інститут» (1995);
- графічні серії «Музика», «Чорна кава», «Лікарня»[2].
- монументальні роботи
- розписи
- на комбінаті харчування київського заводу імені Артема в Києві (1981);
- енкавстика «Арістотель, Песталоцці, Оуен, Ушинський, Шевченко» у Педагогічному музеї України (1989)[5];
- в Ізмаїльському історико-краєзнавчому музеї Придунав'я (1993);
- мозаїки
- вітражі
- «Асклепій, Гієна, Панацея» в Національному музеї медицини України в Києві (1982)[5];
- в Інституті кібернетики імені Віктора Глушкова (1990);
- «Тіло і душа» у Палаці культури імені Лесі Українки (1985, Новоград-Волинський)[5].
Брав участь у всесоюзних, республіканських та закордонних виставках з 1976 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1998, 1999 та 2008, 2009 (посмертні) роках[1].
Роботи зберігаються у Донецькому художньому музеї, у фондах Міністерства культури та інформаційної політики України та Національної спілки художників України, у приватних збірках України, Росії, Бельгії, Канади, Франції[1].
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж и До 100-річчя Євдокії Болдиревої / Дирекція виставок Національної спілки художників України.
- ↑ а б в Алла Ревенко. Ілля Толкачов / Мисленне дерево.
- ↑ Т. П. Чуйко. Болдирева Наталія Володимирівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.
- ↑ Толкачов Ілля Зіновійович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 147.
- ↑ а б в г Толкачов Ілля Зіновійович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 247.