Штільман Ілля Нісонович

Штільман Ілля Нісонович
Штільман Ілля Нісонович
Народження	3 грудня 1902; Київ, Російська імперія
Смерть	11 серпня 1966 (63 роки)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Жанр	пейзаж
Навчання	Київський художній інститут
Діяльність	художник, педагог
Відомі учні	Заруба Костянтин Васильович, Авраменко Василь Кузьмович, Шевченко Віктор Фокійович, Сиротенко Надія Олександрівна, Гребенник Віталій Сергійович, Пилипенко Іван Васильович, Скрябін Петро Дмитрович, Тюха Іван Андрійович, Марченко Ніна Яківна, Бароянц Михайло Сергійович, Басанець Олександр Дмитрович, Біляк Володимир Йосипович, Титова Ольга Геннадіївна, Кравченко Володимир Данилович, Зацепіна Зінаїда Іллівна, Мацеєвська Ядвіга Олександрівна, Головко Володимир Петрович, Глущенко Олександр Миколайович, Вольштейн Мойсей Львович, Латунов Григорій Антонович, Бідноший Данило Пантелійович, Баринова-Кулеба Віра Іванівна, Юрій Скирда, Овсянникова Євгенія Іванівна, Согоян Віра Согомонівна, Шевченко Микола Миколайович, Козик Віктор Георгійович, Гурін Василь Іванович і Толкачов Ілля Зіновійович
Член	Національна спілка художників України
Нагороди

Ілля́ Нісо́нович Шті́льман (* 20 листопада (3 грудня) 1902(19021203), Київ — † 11 серпня 1966, Київ) — український художник-живописець і педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1946 року). Професор (з 1947 року). Член Спілки художників України (з 1938 року).

Біографічні відомості

Народився 20 листопада (3 грудня за новим стилем) 1902 року у Києві. У 1917–1920 роках навчався в Київському художньому училищі. 1920 року вступив до Київського художнього інституту. Навчався у Миколи Бурачека, Льва Крамаренка, Федора Кричевського. Закінчив інститут 1927 року.

Був членом Об'єднання сучасних митців України. У 1933–1964 роках викладав у Київському художньому інституті (у 1940–1944 роках — директор, від 1947 року — професор, у 1948–1959 роках — керівник майстерні пейзажного живопису). Доклав багато зусиль для евакуації інституту в Самарканд під час радянсько-німецької війни і налагодження його роботи^[1].

Був одним з керівників республіканського і київського правління Спілки художників УРСР в довоєнні та повоєнні роки.

Могила Іллі Штільмана

Помер 11 серпня 1966 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Відзнаки

Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (6 червня 1945 року)
Орден «Знак Пошани» (27 жовтня 1953 року)
Почесна грамота Президії Верховної Ради України (7 березня 1964 року).

Творча спадщина

Твори Іллі Штільмана знаходяться в Державній Третьяковській галереї (Росія), Національному художньому музеї України, Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури, більшості великих музеїв України та в приватних збірках України, США, Канади, Німеччини та Ізраїлю. Найвідоміші твори:

«Музики на єврейському весіллі» (1927, дипломна робота);
«Міський пейзаж» (1936);
Серія пейзажів «Дніпро одягається в граніт» (1936–1937);
Портрет художника О. Шовкуненко (1939);
«Околиці Самарканда» (1943);
«Загорськ взимку» (1943);
«Зима» (1946);
«Вітер» (1947);
«Володимирська гірка» (1947);
«Гребля Дніпрогесу» (1947);
Портрет художника В. Касіяна (1947);
«Нива» (1950);
«Гроза насувається» (1951);
«Бузок і конвалії» (1952);
«Місяць зійшов» (1953);
«Канівські Карпати. Чернеча гора» (1963);
«Яблуньки» (1965);
«Седнівські далі» (1966)
та інші.

Вибрані твори

Володимирська гірка. 1947, полотно, олія, 58 х 76. Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Міський пейзаж. 1936, полотно, олія, 95 х 115. Національний художній музей України
Ранок. 1956, полотно, олія, 55 х 75. Національний художній музей України
Осіннє сонце. 1944. полотно, олія, 52 х 70. Збірка родини художника, Київ.

Фотографії і портрети

І. Штільман. 1936.
Меморіальна дошка в пам'ять про ректорів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури .

Примітки

↑ Алавердова Г. Самаркандська епопея українських художників (1941—1944) / Галина Алавердова // Антиквар. — 2023. — № 6 (133). — С. 33 : портр.

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Толстов В. О. Штільман Ілля Нісонович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 444.
Штільман Ілля Нісонович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С. 661.
Олег Смаль. Гармонія професора Штільмана // Дзеркало тижня. — 2003. — № 15.
Українська академія мистецтва. Спеціальний випуск. Професори НАОМА (1917–2007) // К. — 2008. С. 206–207.
Родина професора Штільмана
Київський календар(рос.)

Посилання

[1] Алавердова Г. Самаркандська епопея українських художників (1941—1944) / Галина Алавердова // Антиквар. — 2023. — № 6 (133). — С. 33 : портр.

[1]