Центральний Ачех (регентство)
Регентство Центральний Ачех (індонез. Kabupaten Aceh Tengah) є регентством в спеціальному регіоні Ачех в Індонезії. Він розташований на острові Суматра. Раніше це регентство охоплювало набагато більшу територію; у 1969 році регентство Південно-Східного Ачеха було відокремлено від регентства Центрального Ачеха[4], а в 2003 році регентство Бенер Мерія було відокремлено від регентства Центрального Ачеха, що залишилося. Решта регентства займає площу 4454,04 квадратних кілометрів і має населення 175 527 згідно з переписом 2010 року, яке зросло до 215 576 за переписом 2020 року[5]. Більшість його жителів - Гайо. Центральний Ачех відомий своїм озером Лаут Тавар. Його столиця - Такенгон, в окрузі Лут Тавар.
Центральний Ачех
Координати 4°20′00″ пн. ш. 96°20′00″ сх. д. / 4.3333333333333° пн. ш. 96.333333333333° сх. д.
|
Залишкове регентство є головним центром виробництва кави в провінції Ачех і є домом для людей Гайо, які переважно зосереджені в цьому регентстві та в сусідніх регентствах Бенер-Мерія та Гайо Луес[6][7].
Географія
ред.Регентство межує з регентством Піді, регентством Біруен і регентством Бенер Меріа на півночі, регентством Східний Ачех на сході, регентством Гайо Луес на півдні та регентством Західний Ачех, Піді та Наган Рая на заході.
Центральний округ Ачех - це високогір'я на висоті 200-2600 метрів над рівнем моря з площею 4454,50 км2.
Адміністративні райони
ред.Регентство адміністративно поділено на чотирнадцять округів (качематани), наведені нижче в таблиці з їхніми площами та населенням за даними перепису 2010 року[8] та перепису 2020 року[5]. Таблиця також містить розташування районних адміністративних центрів і кількість сіл (сільських деса та міських келураган ) у кожному районі.
Назва | Площа (в км2) |
Населення Перепис 2010 року |
Населення Перепис 2020 |
Адмін центр |
Кількість
сіл |
---|---|---|---|---|---|
Лінге | 1766,24 | 8,757 | 11,201 | Ісак | 26 |
Ату Лінтанг | 146,27 | 5,803 | 6,989 | Мера Меге | 11 |
Джагонг Джегет | 188,25 | 8,871 | 10,352 | Джегет Аю | 10 |
Бінтанг | 578,26 | 8,504 | 10,773 | Бінтанг | 24 |
Лют Тавар | 83.10 | 17 960 | 19 664 | Такенгон Тимур | 18 |
Кебаякан | 48.18 | 14 041 | 17 900 | Кебаякан | 20 |
Пегазування | 169,83 | 17 640 | 22,733 | Сімпанг Келапінг | 31 |
Bies | 12.32 | 6,414 | 8,162 | Атанг Юнгкет | 12 |
Бебесен | 28.96 | 34,342 | 41 010 | Кемілі | 28 |
Куте Пананг | 20.95 | 6,815 | 8400 | Ратавалі | 24 |
Силіх Нара | 75.04 | 20 542 | 24 581 | Angkup | 33 |
Кетоі | 611,47 | 11,342 | 14 928 | Rejewali | 25 |
Челала | 125,86 | 8,367 | 10,297 | Бераванг Гадінг | 17 |
Русип Антара | 599,31 | 6,129 | 8,586 | Пантан Тенга | 16 |
Підсумки | 4454,04 | 175,527 | 215,576 | Такенгон | 295 |
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Aceh Provincial Government Administrative Region Code and Data 2015
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
- ↑ The Master Book of Indonesian Territory Data 2015
- ↑ Iwabuchi, Akifumi (1994). The people of the Alas Valley: a study of an ethnic group of Northern Sumatra. Clarendon Press. ISBN 978-0-19-827902-0. Процитовано 20 грудня 2010.
- ↑ а б Badan Pusat Statistik, Jakarta, 2021.
- ↑ Indonesia. Departemen Penerangan; Japenpa Foreign Languages Publishing Institute (1975). Indonesia handbook. Dept. of Information, Republic of Indonesia. с. 91. Процитовано 20 грудня 2010.
- ↑ Library Information and Research Service (2004). The Middle East, abstracts and index. Northumberland Press. Процитовано 20 грудня 2010.
- ↑ Biro Pusat Statistik, Jakarta, 2011.