Чорногорське примор'я

Чорногорське примор'я
Країна	Чорногорія
Населення
- повне
- повна
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Чорногорське примор'я

Чорногорське примор'я (серб. Црногорско приморје) — історична область вздовж всього Адріатичного узбережжя Чорногорії.

Чорногорське королівство і Примор'я на початку XX століття

Розташування

Тягнеться на 230 км від Которської затоки на північному заході до гирла річки Буни на південному сході. Місце пляжного відпочинку. Морський порт у Барі, залізнична лінія Бар—Белград, міжнародний аеропорт в Тіваті. Середньовічні міста: Котор, Будва та інші.

Історія

За доби середньовіччя узбережжя Чорногорії входило до складу сербських земель. У XV столітті стало частиною володінь Венеції під назвою Венеційська Албанія^[1]. Наприкінці XVI століття Венеція була змушена поступитися більшою частиною території Примор'я Османській імперії. Ця частина Примор'я з містами Бар та Ульцинь була пізніше приєднана до Чорногорії в результаті Чорногорсько-турецької війни 1876—1878) років.

З 1809 по 1815 рік перебувала у складі наполеонівських Іллірійських провінцій. Після чого була включена до складу імперії Габсбургів — у складі так званого Королівства Далмації.

У 1918 році Чорногорське примор'я увійшла до новоутвореної Держави Словенців, Хорватів і Сербів, і після її ліквідації у тому ж році увійшла до Югославії. У 1918—1922 роках — у складі провінції Далмація, у 1922—1929 роки разом з іншими землями історичної Чорногорії включена до Зетської області, у 1929—1941 роки — в складі Зетської бановини.

15 квітня 1979 року на чорногорському узбережжі стався землетрус інтенсивністю до 9 балів^[2].

Адміністративний поділ

Регіон складається з ряду общин/громад:

Галерея

Будва
Слов'янський (Словенський) пляж у Будві
Собор Святого Трифона в Которі
Церква в Перасті
Светі-Стефан
2000-річне оливкове дерево в Барі
Пляж Яз
Острів Мамула
Вид з готелю Splendid на Бечичі
Палац короля Ніколи I Петровича у Барі
Пляж Королеви поблизу Чанд, муніципалітету Бар
Скеля Богоматір біля Котора

Примітки

↑ Ćorović, Vladimir (1933). Istorija Jugoslavije (Serbian) . Beograd: Narodno Delo. Процитовано 27 квітня 2011. Год. 1499. припојена је била Црна Гора скадарском санџакату. Али, год. 1514. одвојио је султан поново и поставио јој за управника, као санџак-бега, потурченог Станишу, односно Скендер-бега Црнојевића.
↑ Мийович, П. Balkan cultural heritage and seismic problems. — Черногорская академия наук и искусств, 1983. — С. 47.

[Corovic--1] Ćorović, Vladimir (1933). Istorija Jugoslavije (Serbian) . Beograd: Narodno Delo. Процитовано 27 квітня 2011. Год. 1499. припојена је била Црна Гора скадарском санџакату. Али, год. 1514. одвојио је султан поново и поставио јој за управника, као санџак-бега, потурченог Станишу, односно Скендер-бега Црнојевића.

[2] Мийович, П. Balkan cultural heritage and seismic problems. — Черногорская академия наук и искусств, 1983. — С. 47.

[1]

[2]